РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНЦЯ НАЙКРАЩИМ ПРАВИТЕЛЕМ XX СТОРІЧЧЯ

Згідно з соцопитуванням, проведеним "Левада-центром", кращим правителем Росії у XX столітті жителі країни назвали Леоніда Брежнєва. На другому місці в рейтингу народної любові - Сталін. Найбільше ненавидять Горбачова і Єльцина.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Соціологи запитували респондентів про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Алєксєй Ґражданкін.

До Брежнєва ставляться позитивно 56 відсотків опитаних, негативно - 29 відсотків. Друге місце займає Йосип Сталін - його оцінила позитивно рівно половина опитаних, і 38 відсотків - негативно.

На третьому і четвертому місці - Микола II (48 відсотків за, 35 - проти) і Микита Хрущов (45 відсотків за і 35 проти). Найнижчий позитивний рейтинг у росіян - 5 відсотків - має Володимир Ленін.

"У людей є певні асоціації, Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сєрґєй Чєрняховскій. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він утілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор Московського держінституту міжнародних відносин Валєрій Соловєй.

Антирейтинг очолили Михайло Горбачов (його недолюблюють 66 відсотків опитаних) і Борис Єльцин (64 відсотки). У позитивній частині рейтингу обидва політики отримали трохи більше 20 відсотків голосів. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті", - прокоментував член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачінскій.

Паспорт українця Леоніда Брежнєва

Опитування "Левада-центру" проводилося у квітні 2013 року серед півтори тисяч респондентів у 45 регіонах Росії.

Леонід Брежнєв (1906-1982) - уродженець Дніпропетровщини, радянський політичний діяч. Перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії УРСР у 1947-1950 рр. Загалом перебував при владі у Кремлі з 1964 по 1982 роки. Спочатку займав пост першого, а потім генерального секретаря ЦК КПРС. Чотириразовий Герой СРСР.

В часи правління Брежнєва радянська економіка розвивалася за рахунок масового експорту енергоносіїв на Захід. Добробут населення дещо зріс, з'явилося радянське "суспільство споживання", але частину товарів все одно треба було "діставати". Зросла нерівність між "номенклатурою" та іншими прошарками у доступі до "дефіциту".

В ідеологічній площині відбулася часткова реабілітація сталінізму, посилення ролі КГБ і репресій проти дисидентів. Брежнєвська епоха отримала назву "Застой".

Дивіться також:

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни. СОЦІОЛОГІЯ

22% українців люблять Сталіна, 37% - ставляться негативно

У Дніпропетровську поставили бронзових Брежнєва й Кучму. ФОТО

1970: новорічне звернення Брежнєва до народу. ВІДЕО

Київські гастрономи епохи Брежнєва. ФОТО

Інші матеріали за темою "Соціологія"

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.