РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНЦЯ НАЙКРАЩИМ ПРАВИТЕЛЕМ XX СТОРІЧЧЯ

Згідно з соцопитуванням, проведеним "Левада-центром", кращим правителем Росії у XX столітті жителі країни назвали Леоніда Брежнєва. На другому місці в рейтингу народної любові - Сталін. Найбільше ненавидять Горбачова і Єльцина.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Соціологи запитували респондентів про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Алєксєй Ґражданкін.

До Брежнєва ставляться позитивно 56 відсотків опитаних, негативно - 29 відсотків. Друге місце займає Йосип Сталін - його оцінила позитивно рівно половина опитаних, і 38 відсотків - негативно.

На третьому і четвертому місці - Микола II (48 відсотків за, 35 - проти) і Микита Хрущов (45 відсотків за і 35 проти). Найнижчий позитивний рейтинг у росіян - 5 відсотків - має Володимир Ленін.

"У людей є певні асоціації, Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сєрґєй Чєрняховскій. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він утілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор Московського держінституту міжнародних відносин Валєрій Соловєй.

Антирейтинг очолили Михайло Горбачов (його недолюблюють 66 відсотків опитаних) і Борис Єльцин (64 відсотки). У позитивній частині рейтингу обидва політики отримали трохи більше 20 відсотків голосів. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті", - прокоментував член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачінскій.

Паспорт українця Леоніда Брежнєва

Опитування "Левада-центру" проводилося у квітні 2013 року серед півтори тисяч респондентів у 45 регіонах Росії.

Леонід Брежнєв (1906-1982) - уродженець Дніпропетровщини, радянський політичний діяч. Перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії УРСР у 1947-1950 рр. Загалом перебував при владі у Кремлі з 1964 по 1982 роки. Спочатку займав пост першого, а потім генерального секретаря ЦК КПРС. Чотириразовий Герой СРСР.

В часи правління Брежнєва радянська економіка розвивалася за рахунок масового експорту енергоносіїв на Захід. Добробут населення дещо зріс, з'явилося радянське "суспільство споживання", але частину товарів все одно треба було "діставати". Зросла нерівність між "номенклатурою" та іншими прошарками у доступі до "дефіциту".

В ідеологічній площині відбулася часткова реабілітація сталінізму, посилення ролі КГБ і репресій проти дисидентів. Брежнєвська епоха отримала назву "Застой".

Дивіться також:

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни. СОЦІОЛОГІЯ

22% українців люблять Сталіна, 37% - ставляться негативно

У Дніпропетровську поставили бронзових Брежнєва й Кучму. ФОТО

1970: новорічне звернення Брежнєва до народу. ВІДЕО

Київські гастрономи епохи Брежнєва. ФОТО

Інші матеріали за темою "Соціологія"

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".