Спецпроект

ПАПА РИМСЬКИЙ ВИЗНАВАВ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

"Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці – боролися за свою свободу".

Про це сказав Хорхе Маріо Бергольйо – нинішній Папа Римський Франциск – у виданій 2010 року книзі "Про небеса і про землю", передає Укрінформ.

"У той час Османська імперія була могутньою, ішла світова війна, і світ дивився в інший бік", - написав тоді майбутній Папа в розділі "Про Голокост". 

У розділі "Про релігії" Папа Франциск зазначив, що в ХХ ст. великі держави зрівняли з землею міста і села, бо уявили себе Богом.

"Турки вчинили це стосовно вірмен, німці - щодо євреїв, сталінські комуністи - щодо українців", - зазначив майбутній Папа. 

У розділі "Про комунізм і капіталізм" Хорхе Маріо Бергольйо зазначав: "Якщо людина, мріючи про рай, не бореться за свої права, вона дійсно перебуває під владою опіуму. Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці – боролися за свою свободу". 

Дивіться також інші матеріали за темою "Геноцид"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.