В Єревані вшанували жертв масових убивств 1915-18 рр. у Туреччині

У Вірменії вшанували пам'ять жертв масових убивств 1915-го року в Оттоманській порті. Тисячі людей пройшли жалобною процесією вулицями Єревана. Україна досі не визнала трагедію, яку вірмени вважають геноцидом.

Про це повідомляє "5-ий канал".

Учасники акції закликали Туреччину, як правонаступницю Османської імперії, взяти відповідальність за злочини, що відбулися 97 років тому.

Вони стверджують - під час Першої світової війни на території Вірменії, яка входила до складу імперії, внаслідок геноциду (масових убивств і депортацій) було знищено півтора мільйони місцевих мешканців.

 Вірмени, убиті 28 лютого 1919 року в Алеппо. Фото: Університет Міннесоти (США)

Турецька влада ці звинувачення відкидає й масові вбивства вірмен геноцидом не визнає, стверджуючи, що в ті роки загинули й багато мешканців Оттоманської Порти в інших регіонах.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році).

 106-річна вірменка в наш час. Фото: UN Photo

Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.