У Криму ідуть на Чатир-Даг, щоб ушанувати жертв депортації

11 травня в рамках заходів з увічнення пам'яті жертв депортації 1944 року відбудеться акція "Сходження на Чатир-Даг - 2013".

Про це повідомляють "Аргументы недели".

В рамках акції кримська молодь зійде на одну з найвищих гір автономії для встановлення на ній національного прапора кримських татар.

Тут же відбудуться дуа (молитва) в пам'ять про загиблих під час депортації і колективний спів національного гімну.

У Меджлісі кримськотатарського народу зазначають, що сходження на Чатир-Даг є вже традиційним і проводиться з 2010 року. Для цього збираються представники молодого покоління татар з усіх регіонів півострова.

Цього року очікується участь 3 тисяч осіб.

Учасники акції зберуться в суботу, 11 травня, о 8:30 на Ангарському перевалі і відправляться на Чатир-Даг в 9:00.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали на тему "Кримські татари"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.