Студенти УКУ подбають про українські поховання на Закерзонні

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету почали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету в рамках літньої практики, за підтримки комунального підприємства "Доля" розпочали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Спільно з керівництвом комунального підприємства представники УКУ, ЛНУ ім. Івана Франка та університету "Львівська політехніка" визначили перелік робіт, необхідних для впорядкування кладовища.

Також на зустрічі із представниками Підкарпатського воєводського уряду міста Перемишля (Польща) були обговорені проблеми відновлення і збереження українських пам’ятників на Закерзонні.

У селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіка Польща знаходиться українське греко-католицьке кладовище, на якому є поховання  ХІХ – середини ХХ ст. Там знаходяться унікальні пам’ятки української культури, зокрема хрести та фігури, виготовлені митцями так званої Простиняцької школи каменярства.

Цвинтар у селі Гораєць

6 квітня 1945 року вояками армії людової було в один день вбито 186 мирних мешканців цього українського села.

У 2010 році в селі Гораєць було встановлено меморіальний знак, на якому викарбовано усі 186 прізвищ безвинно убієнних мешканців села.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.