АНОНС: Публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність"

26 червня в Музеї Голодомору відбудеться публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Різниця між гітлерівськими та сталінськими методами геноциду полягає в тому, що нацисти відверто вбивали небажаних людей, тоді як Сталін катує своїх жертв повільною смертю та руйнуваннями, що менш помітно, але вкрай небезпечно. Більшовики поділяють своїх жертв на кілька класів. Одних катують і вбивають відразу, інших відправляють у виправно-трудові табори на повільну смерть від голоду і виснаження. Решту планують переробити та перетворити в радянську людину, в масу слухняних знарядь влади, людей без індивідуальності, без релігії, без національної культури", – казав у 1950 році литовський дипломат і публіцист Константин Юргела.

Справу Гітлера і Сталіна сьогодні на очах усього світу продовжує Путін. Зруйновані будинки і цивільні об'єкти, загиблі і поранені в українських містах є доказом цього. Те, що ми бачимо в реальному часі сьогодні, насправді – багатовікова цілеспрямована політика російської імперії.

Про геноцидну політику Росії говоритимуть під час публічного діалогу "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність". Захід приурочено до 125-річчя з дня народження Рафала Лемкіна, автора терміну "геноцид".

Коли: 26 червня,17:00

Де: Музей Голодомору, Київ, вул. Лаврська, 3

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.