АНОНС: Публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність"

26 червня в Музеї Голодомору відбудеться публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Різниця між гітлерівськими та сталінськими методами геноциду полягає в тому, що нацисти відверто вбивали небажаних людей, тоді як Сталін катує своїх жертв повільною смертю та руйнуваннями, що менш помітно, але вкрай небезпечно. Більшовики поділяють своїх жертв на кілька класів. Одних катують і вбивають відразу, інших відправляють у виправно-трудові табори на повільну смерть від голоду і виснаження. Решту планують переробити та перетворити в радянську людину, в масу слухняних знарядь влади, людей без індивідуальності, без релігії, без національної культури", – казав у 1950 році литовський дипломат і публіцист Константин Юргела.

Справу Гітлера і Сталіна сьогодні на очах усього світу продовжує Путін. Зруйновані будинки і цивільні об'єкти, загиблі і поранені в українських містах є доказом цього. Те, що ми бачимо в реальному часі сьогодні, насправді – багатовікова цілеспрямована політика російської імперії.

Про геноцидну політику Росії говоритимуть під час публічного діалогу "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність". Захід приурочено до 125-річчя з дня народження Рафала Лемкіна, автора терміну "геноцид".

Коли: 26 червня,17:00

Де: Музей Голодомору, Київ, вул. Лаврська, 3

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.