АНОНС: Лекція Олександра Зінченка у Харкові "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни"

У циклі історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 27 червня у Харкові відбудеться лекція історика Олександра Зінченка "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни".

11 років триває російсько-українська війна, 11 років як Україна вирішила назавжди відірватися від Росії, зокрема й у погляді на Другу світову війну. Український вимір Другої світової — це трагедія бездержавного народу. Для нас це День пам'яті та перемоги над нацизмом, для росіян це "побєдобєсіє" і танці та гуляння на кістках. Ми зі всім цивілізованим світом проговоюємо "Ніколи знову" на противагу російському "можем павтаріть".

Війна, котра триває усі ці роки — це також і війна пам'яті, смислів і сенсів. Наші вояки і воячки боронять на фронті також і право українців на їхню національну пам'ять і неповернення у російську шовіністичну парадигму.

Який український вимір Другої світової війни? Чи справді змогли б перемогти нацизм без українців? Чому такою важливою для нас є зміна сенсів, символіки, традицій та практик згадування цієї війни та вшанування тих людей, котрі у ній боролися? Чому зрештою "вєлікая отєчєствєнная" — це своєрідний фіговий листок, котрим СРСР, а тепер і Росія прикривали і прикривають свою співпрацю з Гітлером та злочини у цій війні?

З нагоди чергової річниці початку німецько-радянської війни поговоримо про усі ці важливі питання.

Олександр Зінченко — публіцист, журналіст, історик, документаліст, співавтор пакету "декомунізаційних законів", автор кількох книжок, зокрема "Як українці зруйнували імперію зла".

Модеруватиме Володимир Бірчак — історик, офіцер бригади "Хартія".

Коли: 27 червня, п'ятниця, 18:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний, попередня реєстрація за посиланням.

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.