АНОНС: Лекція Олександра Зінченка у Харкові "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни"

У циклі історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 27 червня у Харкові відбудеться лекція історика Олександра Зінченка "Фіговий листочок історії. Спадщина Сталіна та український вимір Другої світової війни".

11 років триває російсько-українська війна, 11 років як Україна вирішила назавжди відірватися від Росії, зокрема й у погляді на Другу світову війну. Український вимір Другої світової — це трагедія бездержавного народу. Для нас це День пам'яті та перемоги над нацизмом, для росіян це "побєдобєсіє" і танці та гуляння на кістках. Ми зі всім цивілізованим світом проговоюємо "Ніколи знову" на противагу російському "можем павтаріть".

Війна, котра триває усі ці роки — це також і війна пам'яті, смислів і сенсів. Наші вояки і воячки боронять на фронті також і право українців на їхню національну пам'ять і неповернення у російську шовіністичну парадигму.

Який український вимір Другої світової війни? Чи справді змогли б перемогти нацизм без українців? Чому такою важливою для нас є зміна сенсів, символіки, традицій та практик згадування цієї війни та вшанування тих людей, котрі у ній боролися? Чому зрештою "вєлікая отєчєствєнная" — це своєрідний фіговий листок, котрим СРСР, а тепер і Росія прикривали і прикривають свою співпрацю з Гітлером та злочини у цій війні?

З нагоди чергової річниці початку німецько-радянської війни поговоримо про усі ці важливі питання.

Олександр Зінченко — публіцист, журналіст, історик, документаліст, співавтор пакету "декомунізаційних законів", автор кількох книжок, зокрема "Як українці зруйнували імперію зла".

Модеруватиме Володимир Бірчак — історик, офіцер бригади "Хартія".

Коли: 27 червня, п'ятниця, 18:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний, попередня реєстрація за посиланням.

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.