Спецпроект

Польські українці протестують проти реконструкції Волинської трагедії

Об’єднання українців у Польщі оприлюднило заяву-протест проти планів інсценізації під заголовком "Історична реконструкція – ВОЛИНЬ 1943–2013".

Об’єднання українців у Польщі оприлюднило заяву-протест проти планів інсценізації під заголовком "Історична реконструкція – ВОЛИНЬ 1943–2013". Інсценізація має відбутися 20-го липня у місцевості Радимно в Підкарпатському воєводстві, повідомляє українська служба Польського радіо

У документі написано, що незрозумілими є мотиви, які схилили організаторів "реконструкції" вшанувати пам’ять польських жертв чистки на Волині. Убитим належні шана, молитва і гідне поховання. А сучасним поколінням поляків та українців – щоб зробити все, аби подібної драми не трапилося ніколи в майбутньому.

Особливий протест викликає те, що планована "реконструкція" відбувається на землях, де в 1944–47 роках жертвами масових злочинів були громадяни Польщі української національності.

До місцевої адміністрації Радимна, воєводської влади Підкарпаття та органів, покликаних піклуватися про забезпечення громадської безпеки, автори протесту звертаються з закликом зупинити "реконструкцію" в Радимні. Адже вона не служить вшануванню пам’яті польських жертв трагедії та Волині, пробуджує негативні стереотипи українців, навчаючи молоде покоління поляків ненависті до своїх українських сусідів. На такого типу "реконструкціях" не можна побудувати добросусідських польсько-українських відносин.

Під документом підписалися голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима та секретар Головної управи організації Мирослав Купич.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.