Волинська трагедія: Рада і Сейм готують спільну заяву
Джерела ІП у Верховній Раді підтвердили, що пропозиція Сейму ухвалити спільну заяву надійшла на два комітети ВР України - закордонних справ та з питань європейської інтеграції. Узгодити текст має Борис Тарасюк.
Ухвалу сейму "Про встановлення 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'яків" остаточно було вилучено із порядку денного польського парламенту. Зроблено це було на прохання президента Польщі Броніслава Коморовського, пише на своєму сайті "польський Табачник" ксьондз Ісакович-Залєський.
Канцелярія президента, за джерелами Залєського, пояснює, що така ухвала є зайвою, оскільки Коморовський разом із президентом Януковичем працює над виробленням тексту спільної заяви польського Сейму та української Верховної Ради. Наразі текст документу ще не готовий.
Резонансну ухвалу, присвячену Волинській трагедії, Сейм (нижня палата польського парламенту) мав голосувати 27 травня - якраз у день візиту до Польщі президента Януковича. Але потім вона зникла з порядку денного.
Організації "кресов'яків" (себто мешканців Східних Кресів - "східної окраїни" - так польські чиновники називали території сучасних України, Литви і Польщі, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП) повідомляли, що голосування було перенесено на 10 червня, однак зрештою ухвала так і не з'явилася на офіційному сайті Сейму.
Це чудова для порозуміння між українцями і поляками новина, оскільки ухвала була підготовлена у антиісторичному пропагандистському стилі, де українці та їхні націоналістичні організації XX сторіччя були зображені різунами і вбивцями, а поляки та їхні націоналістичні організації - янголами і жертвами.
Польські націоналісти в Україні. Жертви і вбивці були з обох боків
Ось цитата із так і не прийнятого проекту тієї ухвали: "Сейм РП віддає шану жертвам злочину з ознаками геноциду, вчиненого Українською Повстанською Армією щодо польського населення і встановлює день 11 липня Днем пам'яті мучеництва ксесов'яків".
У пояснювальній записці до проекту ухвали ішлося про те, "що злочин з ознаками геноциду проти 200 тисяч мешканців Волині і Східної Малопольщі (Галичини - ІП) вчинили Організація Українських націоналістів і так звана Українська Повстанська армія".
"Цей третій злочин проти польського народу - поруч із радянським і німецьким геноцидом - досі не залишився покараним або засудженим, - стверджували автори пояснювальної записки. - Натомість за океаном, в Україні і навіть у Польщі поставлені вже сотні пам'ятників, котрі прославляють злочинців-терористів. І це діється в часи, коли цивілізований світ бореться з тероризмом".
Не секрет, що українці справді убивали поляків. Але в проекті ухвали ця історія відверто міфологізується і політизується. Про які 200 тисяч жертв говорять автори документу, якщо встановлені особи тільки 18 тисяч загиблих поляків?
Не випадково у квітні 2011 року міністр закордонних справ Костянтин Грищенко під час виступу у ВР заявив, що Україна "повинна відстежувати і реагувати на будь-які антиукраїнські заяви і дії у Польщі у зв’язку з підготовкою до річниці Волинської трагедії".
 |
| Остання сторінка українсько-російського протоколу про співпрацю, підписаного рік тому. Повністю читайте тут |
Як відомо, українська влада має власну позицію щодо Волинської трагедії, яку можна визначити формулою "Вибачаємо і просимо вибачення". Цю є формулу підтримує і польська влада, не зважаючи на волання своїх антиукраїнських радикалів.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.
У лютому цього року в інтерв'ю польським ЗМІ (в тому самому, де Янукович визнав, що є наполовину поляком) український президент пообіцяв теж реалізовувати цю формулу. І справді, днями Польське радіо повідомило, що 30 серпня 2011 року президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям).
Джерела "Історичної Правди" у Верховній Раді підтвердили, що пропозиція Сейму ухвалити спільну заяву надійшла на два комітети ВР України - закордонних справ та з питань європейської інтеграції. Голова останнього, Борис Тарасюк, днями мав вирушити до Варшави для погодження із своїм польським колегою - головою сеймової комісії у закордонних справах - тексту та процедури ухвалення документу.
Про те, що спільний українсько-польський президентський документ є найкращим виходом із складної ситуації, в яку польський Сейм був поставлений наполегливістю своїх радикальних "кресов'яцьких" товариств (тут присутній ще й електоральний момент - бо на листопад 2011 року призначені чергові вибори до Сейму) свідчить дискусія, яка відбулась 7 червня у стінах нижньої палати польського парламенту.
Ініціатор проекту ухвали щодо "Дня пам"яті мучеництва кресов'яків" депутат Стефанюк звернувся до віце-маршалка Кухцінського із запитанням щодо перспективи проходження документу.
На це він отримав відповідь, що "під час засідання конвенту... маршалек сейму висловив варіант виходу із ситуації, на який би погодились усі... ". Цим варіантом якраз і повинна бути спільна польсько-українська ухвала.
