Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ ЧИНОВНИК НЕ ГОВОРИВ ПРО "ОБОПІЛЬНІ ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ". Спростування

Українська редакція Польського радіо спростовує своє попереднє повідомлення, де було процитовано керівника Інституту національної пам'яті Польщі Лукаша Камінського, який покладав відповідальність за Волинську трагедію і на УПА, і на Армію Крайову.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Українській редакції Польського Радіо для закордону.

"У нашому повідомленні від 05.01.2013 під назвою "70 роковини Волинської трагедії" ми неточно передали слова глави польського Інституту національної пам’яті (IPN).

Лукаш Камінський сказав: "Вшанування жертв Волинської різанини буде найважливішою історичною подією 2013 року. Цьогоріч минає 70-та річниця від часу, коли українські націоналісти убили приблизно 60 тисяч поляків. До найбільшої трагедії та посилених людиновбивчих акцій українців дійшло влітку 1943 року на території колишнього Волинського воєводства".

Лукаш Камінський ніколи не вживав слів "обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині". [виділення Польського Радіо - ІП].

За помилку дуже перепрошуємо".

Як відомо, 5 січня цього року Польське Радіо процитувало інші слова керівника Інституту національної пам'яті. Замість словосполучення "Волинська різанина" там було вжито фразу "Волинська трагедія", а відповідальність за жертви покладалася на обидві сторони конфлікту. 

Ось як звучала та неточно передана цитата пана Камінського:

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му".

Матеріали "Історичної Правди", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.