Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ ЧИНОВНИК НЕ ГОВОРИВ ПРО "ОБОПІЛЬНІ ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ". Спростування

Українська редакція Польського радіо спростовує своє попереднє повідомлення, де було процитовано керівника Інституту національної пам'яті Польщі Лукаша Камінського, який покладав відповідальність за Волинську трагедію і на УПА, і на Армію Крайову.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Українській редакції Польського Радіо для закордону.

"У нашому повідомленні від 05.01.2013 під назвою "70 роковини Волинської трагедії" ми неточно передали слова глави польського Інституту національної пам’яті (IPN).

Лукаш Камінський сказав: "Вшанування жертв Волинської різанини буде найважливішою історичною подією 2013 року. Цьогоріч минає 70-та річниця від часу, коли українські націоналісти убили приблизно 60 тисяч поляків. До найбільшої трагедії та посилених людиновбивчих акцій українців дійшло влітку 1943 року на території колишнього Волинського воєводства".

Лукаш Камінський ніколи не вживав слів "обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині". [виділення Польського Радіо - ІП].

За помилку дуже перепрошуємо".

Як відомо, 5 січня цього року Польське Радіо процитувало інші слова керівника Інституту національної пам'яті. Замість словосполучення "Волинська різанина" там було вжито фразу "Волинська трагедія", а відповідальність за жертви покладалася на обидві сторони конфлікту. 

Ось як звучала та неточно передана цитата пана Камінського:

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му".

Матеріали "Історичної Правди", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.