Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ ЧИНОВНИК НЕ ГОВОРИВ ПРО "ОБОПІЛЬНІ ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ". Спростування

Українська редакція Польського радіо спростовує своє попереднє повідомлення, де було процитовано керівника Інституту національної пам'яті Польщі Лукаша Камінського, який покладав відповідальність за Волинську трагедію і на УПА, і на Армію Крайову.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Українській редакції Польського Радіо для закордону.

"У нашому повідомленні від 05.01.2013 під назвою "70 роковини Волинської трагедії" ми неточно передали слова глави польського Інституту національної пам’яті (IPN).

Лукаш Камінський сказав: "Вшанування жертв Волинської різанини буде найважливішою історичною подією 2013 року. Цьогоріч минає 70-та річниця від часу, коли українські націоналісти убили приблизно 60 тисяч поляків. До найбільшої трагедії та посилених людиновбивчих акцій українців дійшло влітку 1943 року на території колишнього Волинського воєводства".

Лукаш Камінський ніколи не вживав слів "обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині". [виділення Польського Радіо - ІП].

За помилку дуже перепрошуємо".

Як відомо, 5 січня цього року Польське Радіо процитувало інші слова керівника Інституту національної пам'яті. Замість словосполучення "Волинська різанина" там було вжито фразу "Волинська трагедія", а відповідальність за жертви покладалася на обидві сторони конфлікту. 

Ось як звучала та неточно передана цитата пана Камінського:

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му".

Матеріали "Історичної Правди", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.