На Львівщині вшанують пам'ять вояків дивізії "Галичина"

21 липня на військовому кладовищі вояків дивізії "Галичина", що між селами Червоне – Ясенівці Золочівського району, відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських вояків.

Зокрема, вшановуватимуть українців з Першої Української дивізії Української Національної Армії "Галичина", які воювали в складі німецьких військових формувань, українців, які загинули, воюючи в підрозділах радянської Червоної армії ,та військовиків інших національностей, повідомляє Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять".

Події, які розгортались в липні 1944 року під час радянсько-німецької війни на території Буського, Бродівського, Золочівського районів Львівської області, пізніше отримали назву "Бродівський Котел".

Відомо багато випадків, коли члени однієї родини волею обставин проливали кров в рядах ворогуючих армій. Яскравим прикладом на території Західної України був "Бродівський Котел", в якому у липні 1944 року під прапорами різних імперій полягли тисячі українців.

21 липня, в день вшанування пам`яті загиблих у "Бродівському Котлі" відбудуться такі заходи: 

11.00 – село Ясенів, гора Жбир Бродівського району. Покладання квітів. Молитва за загиблими. 

12.00 – село Підгірці Бродівського району. Покладання квітів до могил вояків дивізії "Галичина" та Червоної армії. Молитва за загиблими.

14.00 – село Червоне Золочівського р-ну. Військове кладовище. Перепоховання віднайдених товариством "Пам'ять" останків вояків "Галичини", Червоної армії, інших військових формувань. Покладання квітів. Молитва за загиблими.

14. 45 – освячення пам’ятного знаку, встановленого Товариством "Пам’ять" на місці останнього бою "Бродівського оточення".

15.00 – театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення". 

Історична реконструкція (відтворення) остатнього бою "Бродівського оточення", який відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) Ясенівці.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.