Більшість українських музеїв потребує ремонту й реставрації

Понад 80% українських музеїв потребують ремонту й реставрації, а переважна більшість музейних експонатів перебуває у непристосованих для їхнього зберігання приміщеннях.

Про це розповів Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи, повідомляє Zaxid.net.

"За даними 2007-2008 років, коли Міністерство культури України спільно з науково-дослідним реставраційним центром вивчали стан українських музеїв, у понад 80% приміщеннях виявили, що температурно-вологісний режим не відповідає нормативам, тобто не відповідає стандартам для збереження музейних цінностей. Ситуація не змінилась і до сьогодні, адже понад 80% музеїв потребують ремонту чи реставрації", – розповів Піоро.

За статистикою Національного дослідного реставраційного центру у музейних фондах України – 20 млн предметів.

"70% усіх пам’яток потребують реставрації і консервації, а термінового втручання – третина від цих 70%. Як відомо, стан музейних колекцій дуже сильно залежить від тих приміщень, де вони зберігаються. В Україні практично немає музею, який би перебував у спеціально побудованому для нього приміщенні, багато музеїв перебувають в історичних будинках, які є непристосованими для зберігання. Виняток становить хіба колишній музей Леніна, а теперішній "Український дім", – наголошує музеєзнавець.

За його словами, 2012 року Міністерство культури спільно з Інститутом стратегічних досліджень та Українським центром культурних досліджень проводили дослідження стану музеїв та історичних пам'яток України, однак ці дані ще  не опрацьовані.

Дивіться також: Музейна людина. Колективний портрет українців, які відвідують музеї

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.