На Дніпропетровщині відкрили пам'ятні знаки воїнам Армії УНР. ФОТО

Благодійний фонд "Героїка" відкрив два пам’ятних знаки на території Дніпропетровської області, присвячених воїнам Армії Української Народної Республіки: меморіальну дошку сотнику Никифору Авраменку та пам’ятник на могилі козака Спиридона Тропка.

У рамках відзначення 120-ліття з дня народження та 40-ліття з дня смерті сотника (капітана) Армії УНР Никифора Авраменка, було відкрито пам’ятну дошку по вулиці Дедишка, 2 у Верхньодніпровську.

Вшанувати легендарного бійця прибули не лише мешканці його рідного Верхньодніпровська, але й гості з Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Київської, Черкаської областей, міста Києва та українці з Польщі.

Меморіальна дошка на честь сотника була відкрита на стіні церкви УПЦ КП у Верхньодніпровську

Галина Авраменко, рідна донька сотника, яка мешкає у Познані, передала до Верхньодніпровська землю з могили батька.

Вшанувати Никифора Авраменка не прибули представники місцевої влади, проігнорувавши запрошення організаторів. Натомість урочисту подію відвідали численні нащадки сотника із Запоріжжя та Кіровограда.

Того ж дня у сусідньому з Верхньодніпровськом селі Дніпровокам’янка фонд "Героїка" відкрив пам’ятник на могилі козака (рядового) Армії УНР Спиридона Тропка, який загинув 1918 р. в бою з махновцям за місто Катеринослав (тепер Дніпропетровськ).

За радянських часів могила дивом збереглись завдяки місцевому селянину Василю Сідаку, який зберіг місце поховання воїна у його рідному селі. Спогади родини Сідаків зібрав краєзнавець Сергій Злючий.

У 2013 році науковець Олег Репан віднайшов у фондах Державного архіву Дніпропетровської області відомості про смерть та похорон Спиридона Тропка, за якими вдалось встановити точну дату загибелі козака.

Завдячуючи допомозі жертводавців та численних волонтерів: представників Верхньодніпровського козацтва і січеславських свободівців – на могилі бійця вдалось встановити петлюрівський хрест.

Фото: фонд "Героїка"

"Своєю діяльністю ми прагнемо донести до людей не лише історичну правду, - підкреслив керівник фонду "Героїка" Павло Подобєд. - Допоки українці цуратимуться тих, хто поставив на перше місце батьківщину, а не гроші і маєтки – доти ми заслужено житимемо в державі безправ’я та свавілля".

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.