Збирають кошти на пам'ятник Армії УНР у Дніпропетровську

Благодійний фонд "Героїка" розпочав збір коштів на будівництво пам’ятника воїнам Армії Української Народної республіки у місті Дніпропетровськ.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Монумент спорудять на подвір’ї храму Ярослава Мудрого (УПЦ Київського Патріархату). Пам’ятний знак символізуватиме тризуб: дві гранітні скрижалі тримають княжий меч, на руків’ї якого викарбовано тризуб.

"Спершу ми мали намір вшанувати козаків та старшин Армії УНР, які народились у Катеринославській губернії, - йдеться у заяві "Героїки". - Однак невдовзі від ідеї відмовились – кількість вже встановлених імен обраховується сотнями. Жодна стела не вмістить стільки прізвищ та військових рангів".

За словами ініціаторів побудови пам'ятника, на гранітних плитах напишуть імена командирів частин, які обороняли та визволяли місто від окупантів.

 Ескіз

"Також ми вшануємо учасників уенерівського збройного підпілля, яке продовжувало боротьбу з більшовиками навіть після поразки регулярної армії, - йдеться в заяві. - Зовсім нещодавно київський дослідник Ярослав Тинченко ознайомив нас із документами, які розкривають досі незнані факти про борців за самостійну Україну на Січеславщині".

Для встановлення монументу слід зібрати близько 15 000 грн. Охочі допомогти можуть переказати кошти на картку ПриватБанку:

5211 5374 3232 3314 - Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, + 38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Зусиллями благодійного фонду на території Дніпропетровської області вже встановлено два пам’ятні знаки воїнам Армії УНР: пам’ятник на могилі козака у с. Дніпровокам’янка та меморіальну дошку на честь сотника Никифора Авраменка у Верхньодніпровську.

Історики стверджують, що у 1917-1920-х роках на Січеславщині відбувся цілий ряд кровопролитних боїв, які досі не відзначені пам’ятними знаками.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.