Збирають кошти на пам'ятник Армії УНР у Дніпропетровську

Благодійний фонд "Героїка" розпочав збір коштів на будівництво пам’ятника воїнам Армії Української Народної республіки у місті Дніпропетровськ.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Монумент спорудять на подвір’ї храму Ярослава Мудрого (УПЦ Київського Патріархату). Пам’ятний знак символізуватиме тризуб: дві гранітні скрижалі тримають княжий меч, на руків’ї якого викарбовано тризуб.

"Спершу ми мали намір вшанувати козаків та старшин Армії УНР, які народились у Катеринославській губернії, - йдеться у заяві "Героїки". - Однак невдовзі від ідеї відмовились – кількість вже встановлених імен обраховується сотнями. Жодна стела не вмістить стільки прізвищ та військових рангів".

За словами ініціаторів побудови пам'ятника, на гранітних плитах напишуть імена командирів частин, які обороняли та визволяли місто від окупантів.

 Ескіз

"Також ми вшануємо учасників уенерівського збройного підпілля, яке продовжувало боротьбу з більшовиками навіть після поразки регулярної армії, - йдеться в заяві. - Зовсім нещодавно київський дослідник Ярослав Тинченко ознайомив нас із документами, які розкривають досі незнані факти про борців за самостійну Україну на Січеславщині".

Для встановлення монументу слід зібрати близько 15 000 грн. Охочі допомогти можуть переказати кошти на картку ПриватБанку:

5211 5374 3232 3314 - Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, + 38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Зусиллями благодійного фонду на території Дніпропетровської області вже встановлено два пам’ятні знаки воїнам Армії УНР: пам’ятник на могилі козака у с. Дніпровокам’янка та меморіальну дошку на честь сотника Никифора Авраменка у Верхньодніпровську.

Історики стверджують, що у 1917-1920-х роках на Січеславщині відбувся цілий ряд кровопролитних боїв, які досі не відзначені пам’ятними знаками.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.