На Київщині відновлено могилу воїнів Армії УНР. ФОТО

У місті Боярка (Київська область) відбулось урочисте освячення комплексу поховань військовослужбовців Армії Української Народної Республіки. Того самого комплексу, який окремі боярські "активісти" називали "фашистським".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У 1918-1919 роках волосне містечко Будаївка (тепер у складі Боярки) стало місцем погребіння шести вояків Армії УНР, які загинули в боротьбі за незалежну Україну.

Могили воїнів проіснували недовго. Вже у 1924 році більшовики розпочали нищення цвинтаря: пам’ятники руйнували та скидали до великих ям, могили рівняли із землею. Разом із цивільними похованнями були ліквідовані і вояцькі.

У 2009 році боярський краєзнавець Сергій Лисенко віднайшов архівні документи про могили українських воїнів.

 

З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Згодом виконком Боярської міськради дав дозвіл на відновлення знищених комуністами могил.

Загалом у роботі над проектом взяли участь понад 100 жертводавців та волонтерів.

Під час урочистостей почесну варту несли ліцеїсти-богунівці та клуб військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР". Кілька сотень городян прийшли вшанувати воїнів та цивільних будаївців, які спочивають на старому кладовищі.

 

За даними "Героїки", на території України лишається близько 2000 могил козаків та старшин Армії УНР, які ще можна віднайти та відновити.

Як відомо, під час відновлення поховання шестеро жінок, які представились мешканками Боярки, спробували спровокувати перехожих до знищення могил. Однак перехожі до закликів "викопувати фашистьску нечисть" і "українських бандитів" ставились або негативно, або байдуже.

Хто похований на старому боярському кладовищі:

Бандура Панкратій – бунчужний 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Любченко Іван – стрілець 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Бабич Пимен – стрілець Скорострільної сотні Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Данильченко Федір – козак, прибув від Сердюків. Розстріляний у листопаді 1918 року.  

Михайло Карпєкін – сотник Дніпровського полку. Народився у 1893 році в селі Виблі Чернігівської губернії. Загинув 3 грудня 1918 р.

Михайло Ольшанський – козак Корпусу Січових Стрільців. Уродженець Галичини (1898 р.н.), загинув 23 січня 1919 року у бою з більшовиками.

Дивіться також інші матеріали за темою "УНР"

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.