На Київщині відновлено могилу воїнів Армії УНР. ФОТО

У місті Боярка (Київська область) відбулось урочисте освячення комплексу поховань військовослужбовців Армії Української Народної Республіки. Того самого комплексу, який окремі боярські "активісти" називали "фашистським".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У 1918-1919 роках волосне містечко Будаївка (тепер у складі Боярки) стало місцем погребіння шести вояків Армії УНР, які загинули в боротьбі за незалежну Україну.

Могили воїнів проіснували недовго. Вже у 1924 році більшовики розпочали нищення цвинтаря: пам’ятники руйнували та скидали до великих ям, могили рівняли із землею. Разом із цивільними похованнями були ліквідовані і вояцькі.

У 2009 році боярський краєзнавець Сергій Лисенко віднайшов архівні документи про могили українських воїнів.

 

З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Згодом виконком Боярської міськради дав дозвіл на відновлення знищених комуністами могил.

Загалом у роботі над проектом взяли участь понад 100 жертводавців та волонтерів.

Під час урочистостей почесну варту несли ліцеїсти-богунівці та клуб військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР". Кілька сотень городян прийшли вшанувати воїнів та цивільних будаївців, які спочивають на старому кладовищі.

 

За даними "Героїки", на території України лишається близько 2000 могил козаків та старшин Армії УНР, які ще можна віднайти та відновити.

Як відомо, під час відновлення поховання шестеро жінок, які представились мешканками Боярки, спробували спровокувати перехожих до знищення могил. Однак перехожі до закликів "викопувати фашистьску нечисть" і "українських бандитів" ставились або негативно, або байдуже.

Хто похований на старому боярському кладовищі:

Бандура Панкратій – бунчужний 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Любченко Іван – стрілець 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Бабич Пимен – стрілець Скорострільної сотні Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Данильченко Федір – козак, прибув від Сердюків. Розстріляний у листопаді 1918 року.  

Михайло Карпєкін – сотник Дніпровського полку. Народився у 1893 році в селі Виблі Чернігівської губернії. Загинув 3 грудня 1918 р.

Михайло Ольшанський – козак Корпусу Січових Стрільців. Уродженець Галичини (1898 р.н.), загинув 23 січня 1919 року у бою з більшовиками.

Дивіться також інші матеріали за темою "УНР"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.