На Тернопільщині збирають гроші на пам'ятник солдату Армії УНР

Благодійний фонд "Героїка" оголосив збір коштів на пам'ятник на могилі козака 3-го Кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Сергія Кравченка в селі Озеряни (Бучацький район Тернопільщини).

Кавалерист загинув у серпні 1920 року під час бою з більшовиками і був похований на кладовищі Озерян.

Могила козака, разом із цвинтарною церквою, була ліквідована комуністами після Другої світової війни. Однак y пам’яті кількох місцевих мешканців закарбувалось місце поховання.

Взимку 2013 року Благодійний фонд "Героїка" здійснив пошукову виправу до Озерян. Активісти, за допомоги місцевих краєзнавців та старожилів, віднайшли місце поховання Сергія Кравченка.

Могилу можна відновити. Долучайтесь!

Загальний кошторис проекту: близько 3 000 грн. (Виготовлення хреста у формі ордену Армії УНР "Хрест Симона Петлюри" та підставки; нанесення напису гравірувальною машинкою на кам’яну дошку; виготовлення надгробку; доставка з Корсуня-Шевченківського до Озерян; монтаж пам’ятника).

 Отак буде виглядати пам'ятник, на який ви можете пожертвувати кошти

Переказати кошти на цей проект можна на картку:

ПАТ "Укрсоцбанк"
Номер карткового рахунку: 2625 4026 0195 26
МФО: 300023
ЄДРПОУ: 00039019
Номер транзитного рахунку: 2924 3010 0000 11
Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, телефон (+38) 093 725 67 45

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.