У Черкасах з університету звільняють відомого археолога

Археолога Михайла Сиволапа звільняють з Черкаського національного університету ім. Хмельницького. Зараз він перебуває у відпустці, однак заява на звільнення вже написана.

Науковець став заручником з’ясування міжгрупових та міжособистісних стосунків, які мають місце в інституті історії і філософії, повідомляє "Прочерк".

За словами доктора історичних наук, професора ЧНУ Віталія Масненка, звільнення Михайла Сиволапа буде втратою для університету.

"Він за своєю природою справжній науковець, фахівець-археолог, - зазначив доктор історичних наук Масненко. - Причому, його знають не лише в Україні, а й за кордоном, бо регулярно запрошують на міжнародні наукові конгреси".

За словами професора, Сиволап уже давно міг стати доктором наук, бо цілком відповідає цьому рівню, але є занадто вимогливим до самого себе

"Мовляв, має досліджених 700-800 пам’яток, а для захисту треба щонайменше дві тисячі, - розповів Масненко. - А тоді виявляється, що поряд захищаються люди, які мають усього 100-200 досліджених пам’яток. А нещодавно одна "пані від науки" захистила кандидатську дисертацію по одній знахідці".

Досягненням Сиволапа називають і створення в навчально-науковому інституті історії і філософії музею археології.

"Там близько 30 тисяч пам’яток, - наголосив професор. - Це унікальний музей, однак є проблема в його оформленні. Потрібно ж відповідне приміщення, співробітники, внесення до держреєстру. Всього цього Михайло Павлович добивався роками".

Сам Михайло Сиволап відмовився повідомляти причини свого звільнення з університету, але зауважив, що на жодні конфлікти з керівництвом не йшов.

"Найбільше мені буде шкода музею археології, який я створював 14 років, - підкреслив науковець. - Нині я там являюся директором на громадських засадах. І дуже сподіваюся, що після звільнення не буду відсторонений від роботи в цьому музеї. Готовий там працювати на громадських засадах і далі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Археологія"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.