Голова Держдуми хоче пам'ятник в Україні

Пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому буде встановлено на Куликовому полі, а також у Білорусі, Україні й у Казахстані.

Про це повідомив голова Держдуми РФ Сергій Наришкін, інформує УНІАН із посиланням на РІА "Новості".

Голова Думи проанонсував будівництво під час обговорення з керівництвом Троїце-Сергієевої лаври підготовки до 700-річчя преподобного Сергія.

"У наших спільних планах - встановлення пам'ятника преподобному Сергію Радонезькому і Дмитру Донському на Куликовому полі... Ми плануємо встановити пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому в чотирьох державах СНД - Росії, Білорусі, Україні й Казахстані", - сказав Наришкін.

Спікер Думи є головою опікунської ради благодійного Фонду духовної спадщини Сергія Радонезького.

Як відомо, у 2012 році фонд "регіонала" Едуарда Прутніка "Единьій мир" розгорнув активну діяльність із популяризації ідеї "відбудови" у Києві пам'ятника політичному діячу Російської імперії Петру Столипіну.

Сергій Радонезький (1321-1392) - московський церковний і політичний діяч родом із Ростова (нині - Ярославська область РФ), засновник та ігумен Троїце-Сергієвої Лаври під Москвою, святий преподобний РПЦ, чудотворець. Виступав за об'єднання руських земель під егідою Москви, сприяв централізаторським прагненням Дмитрія Донського.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.