У Луцьку знайшли срібний єврейський скарб. ФОТО

У підвалі будинку в історичній частині Луцька археологи знайшли срібний скарб - столові прибори, сільнички та бокали.

Про це повідомляє ICTV.

"Скарб відноситься до кінця XIX - початку XX століття. Це срібні речі з високими пробами срібла, з різьбою і вкриті позолотою", - розповідає завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета.

Схованка лежала в землі, обмотана ганчіркою та газетами. Цінності, на думку археологів, намагалися вберегти під час німецької окупації у часи Другої Світової війни. Імовірно, належали речі багатій єврейській родині. На місці, де нині тривають розкопки, у 1940-х роках було єврейське гетто.

Вціліла частина скарбу. Фото: Волинь-Post

"Будуть зніматися ці залишки газет, залишки органіки. Можливо, вдасться визначити точну дату цього сховку", - каже науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Микола Вашета.

Саму будівлю, яку нині розкопують, археологи датують XV століттям. З речей тих часів переважно знаходять глиняні горщики та посуд. На думку фахівців, стародавня споруда мала 3 поверхи – внизу розміщувалися склади, а нагорі жили люди.

Срібні столові прибори - не останній скарб, який тут сподіваються розкопати луцькі археологи. Адже тепер візьмуться за другий ярус будинку, де теж можуть натрапити на цінності. А гроші на реставрацію знайденого срібного посуду вже пообіцяла виділити єврейська громада.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.