У Луцьку знайшли срібний єврейський скарб. ФОТО

У підвалі будинку в історичній частині Луцька археологи знайшли срібний скарб - столові прибори, сільнички та бокали.

Про це повідомляє ICTV.

"Скарб відноситься до кінця XIX - початку XX століття. Це срібні речі з високими пробами срібла, з різьбою і вкриті позолотою", - розповідає завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета.

Схованка лежала в землі, обмотана ганчіркою та газетами. Цінності, на думку археологів, намагалися вберегти під час німецької окупації у часи Другої Світової війни. Імовірно, належали речі багатій єврейській родині. На місці, де нині тривають розкопки, у 1940-х роках було єврейське гетто.

Вціліла частина скарбу. Фото: Волинь-Post

"Будуть зніматися ці залишки газет, залишки органіки. Можливо, вдасться визначити точну дату цього сховку", - каже науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Микола Вашета.

Саму будівлю, яку нині розкопують, археологи датують XV століттям. З речей тих часів переважно знаходять глиняні горщики та посуд. На думку фахівців, стародавня споруда мала 3 поверхи – внизу розміщувалися склади, а нагорі жили люди.

Срібні столові прибори - не останній скарб, який тут сподіваються розкопати луцькі археологи. Адже тепер візьмуться за другий ярус будинку, де теж можуть натрапити на цінності. А гроші на реставрацію знайденого срібного посуду вже пообіцяла виділити єврейська громада.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.