Вас запрошують обговорити Концепцію про доступ до архівів КГБ

Центр досліджень визвольного руху запрошує істориків, дослідників, архівістів та всіх охочих долучитися до обговорення Концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб.

Запропонована Концепція – фактично перший системний документ щодо доступу до документів радянських спецслужб, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Документ містить аналіз поточної ситуації; огляд проблем та їх причин; порівняльний аналіз законодавства та практик його застосування в країнах Східної Європи, а також, що особливо важливо, – бачення та рекомендації щодо тих кроків, які слід вжити задля забезпечення вільного доступу до документів.

Головними висновками та рекомендаціями, які пропонує Концепція, є розробка спеціального закону, який врегульовував би питання доступу до документів радянських спецслужб та створення єдиної спеціалізованої установи – Центрального державного архіву – для зберігання таких документів та забезпечення доступу до них.

"Фактично всі країни Східної Європи мають спеціальне законодавство, яке регламентує порядок доступу та опрацювання документів радянських спецслужб. Це дало змогу їм змогу відмовитися від тоталітаризму та наблизитися до демократичних цінностей життя", — зазначив експерт ЦДВР із доступу до архівів Ігор Кулик.

Наразі триває робота над удосконаленням проекту.

Усі охочі мають можливість ознайомитися з проектом Концепції на сайті ЦДВР і надіслати свої пропозиції на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua.

Восени у Києві відбудеться офіційна презентація Концепції із залученням широкого кола учасників: парламентарів, істориків, архівістів та дослідників.

Концепцію підготовлено в рамках проекту "Знати як: розробка Концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.