Спецпроект

В Чехії відкриють музей на таємному радянському складі

В атмосферу холодної війни, божевільної ядерної гонки і світової напруги всіх охочих зможе перенести новый Atom muzeum в Чехії. Він розташувався на колишньому підземному військовому складі під секретною назвою Javor 51, де радянська армия зберігала ядерні боєголовки.

Про це пише 420on.cz.

Усі експонати, які можна буде побачити в цьому музеї, були надані військовими підрозділами.

Ядерна зброя, за припущеннями фахівців, могла зберігатися на цьому складі в період між 1968 роком і початком 90-х рр.

Новий музей, що посилає відвідувачів до соціалістичного режиму в Чехії, відкриється поблизу Брди-у-Мишова в Пльзенському краї. Для перших гостей він відкриє свої двері вже 17 серпня. Експозиція продовжиться до 1 жовтня по суботах. Початок екскурсій - 11: 00 і 15: 00 щосуботи.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.