У Чехії поклали квіти на могили 11 українських дипломатів періоду УНР

Працівники Посольства України в Чехії 22 грудня у рамках відзначення Дня працівників дипломатичної служби поклали квіти на могили 11 українських дипломатів періоду УНР на цвинтарях у Празі та в Подєбрадах.

Про це Посольство повідомило у Фейсбуці.

 

У дипустанові нагадали, що на території Чехії налічується чи не найбільше в Європі місць української пам'яті. Посольство України в Чехії в співпраці з українськими громадськими організаціями та за фінансової підтримки МЗС України доглядає та сплачує ренту за більшість могил, де покоїться прах дипломатів Української Народної Республіки.

Щороку, 22 грудня, дипломати приходять вшанувати пам'ять своїх попередників та покласти квіти на їхні могили.

 

На Ольшанському кладовищі в Празі поховано in memoriam посла УНР у Празі Максима Славінського, якого закатували до смерті у в'язниці НКВД на Лук'янівці в Празі й справжнє місце поховання досі лишається невідомим.

Також тут розташована могила першого посла УНР в Лондоні Миколи Стаховського – провідного громадського діяча, лікаря, організатора українського культурного життя.

Неподалік знаходиться могила посла УНР у Відні й голови делегації УНР на мирній конференції в Парижі, міністра пошти й телеграфу УНР Григорія Сидоренка. А також посла УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії Костя Лоського, який після завершення служби оселився в Празі, працював в Українському вільному університеті професором римського права, деканом правничого факультету (1927–1928), проректором (1929–1930).

In memoriam похований у Празі посол УНР в Румунії й Угорщині Микола Галаган, який був у 1945 році вивезений радянською військовою контррозвідкою до Києва й закатований у в'язниці.

На Ольшанському цвинтарі знайшов свій спочинок і керівник канцелярії МЗС УНР Іван Мірний, на надгробку якого є напис: "Свою Україну любив!".

За повідомленням, на цвинтарі у Подєбрадах дипломати поклали квіти до українського колумбарію, де зберігається прах посла УНР в Римі, ректора Українського вільного університету Дмитра Антоновича, консула УНР в Цюріху Олександра Вілінського, Міністра закордонних справ УНР, посла УНР в Бухаресті Костянтина Мацієвича.

У Посольстві нагадали, що колумбарій було побудовано в 1933 році з ініціативи та за кошти викладачів Української господарської академії в Подєбрадах. На ньому викарбувані слова: "Дорогим товаришам, яким доля не судила повернутись на Батьківщину".

Поряд із колумбарієм на цвинтарі в Подєбрадах розташовано могилу керівника дипломатичної місії УНР у США, в Естонії та Латвії Євгена Голіцинського. Трохи далі поховано віцеконсула Української Держави в Саратові (26.07.1918 – грудень 1918) Віктора Сапіцького.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін