Українців Чехії запросили до акції «Ланцюг соборності в Празі»

Посольство України в Чеській Республіці запросило взяти участь в акції «Ланцюг соборності в Празі», яка об’єднає українців і друзів України у Чехії з нагоди Дня соборності України

Про це Посольство повідомило у Фейсбуці.

 

"Щороку 22 січня "живий ланцюг" Соборності на мосту Патона у Києві символічно єднає лівий та правий береги Дніпра. Ми ж з вами символічно об'єднаємо два береги Влтави у Празі, підтримавши таким чином соборність України, а також подякувавши українським захисникам, які боронять зараз безпеку не лише України, але й цілої Європи, в тому числі й Чехії", – йдеться в дописі.

Для цього буде розгорнуто на Карловому мосту 30-метровий прапор України й піднято багато менших українських синьо-жовтих стягів. Важлива участь кожного учасника. Посольство просить прийти з родинами і друзями і з гарним настроєм та українською символікою.

Збір 22 січня – 11:30 до 11:55 біля пам'ятника Карлу ІV на початку Карлового мосту з боку церкви святого Климента.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз