Українців Чехії запросили до акції «Ланцюг соборності в Празі»

Посольство України в Чеській Республіці запросило взяти участь в акції «Ланцюг соборності в Празі», яка об’єднає українців і друзів України у Чехії з нагоди Дня соборності України

Про це Посольство повідомило у Фейсбуці.

 

"Щороку 22 січня "живий ланцюг" Соборності на мосту Патона у Києві символічно єднає лівий та правий береги Дніпра. Ми ж з вами символічно об'єднаємо два береги Влтави у Празі, підтримавши таким чином соборність України, а також подякувавши українським захисникам, які боронять зараз безпеку не лише України, але й цілої Європи, в тому числі й Чехії", – йдеться в дописі.

Для цього буде розгорнуто на Карловому мосту 30-метровий прапор України й піднято багато менших українських синьо-жовтих стягів. Важлива участь кожного учасника. Посольство просить прийти з родинами і друзями і з гарним настроєм та українською символікою.

Збір 22 січня – 11:30 до 11:55 біля пам'ятника Карлу ІV на початку Карлового мосту з боку церкви святого Климента.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.