АНОНС: семінар "Соціальна відповідальність українського бізнесу XX ст."

Східний інститут українознавства імені Ковальських проводить науковий семінар не тему "Корпоративна соціальна відповідальність в українській бізнес-практиці від початку ХХ до початку ХХІ ст."

Про це повідомляє Historians.in.ua.

Запрошені доповідачі:  

Ірина Шандра (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії України) - "Діяльність представницьких організацій буржуазії Півдня Росії у соціальній сфері (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)"

Ханна Сюдербаум (Уппсальський університет, Швеція, факультет економічної історії) - "Філантропічні ініціативи українських бізнес-еліт в контексті розвитку соціальної відповідальності бізнесу".

Час і місце заходу: 12 листопада 2013 року, 14:00. Аудиторія 5-58 історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна (Харків, пл. Свободи, 4).

Співорганізатор: Центр українських студій імені Д. І. Багалія.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.