Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Донецький міський голова Олександр Лукʼянченко заявиви, що у бюджеті міста наразі немає грошей на реконструкцію школи №5 та унікальних мозаїк на її стінах.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Якщо все інше не зробити, то мозаїка зовсім не буде виглядати нормально, – заявив Лукʼянченко. – Тому потрібно комплексно. А на комплексну реконструкцію у нас поки грошей немає".

Донецький міський голова пообіцяв перевірити, чи входить школа з мозаїками у вже створений перелік обʼєктів реконструкції.

 Загалом на стінах школи 8 панно на торцях класів (площею 10 кв.м.) і одне центральне (площею 130 кв.м.). Це панно "Космос" на торці класу. Фото: infodon.org.ua

Мозаїки, площа яких сягає 200 квадратних метрів, у 60-х роках минулого століття створили художники-монументалісти Алла Горська (київська художниця, дисидентка, убита в 1970-му за досі нез'ясованих обставин), Григорій Синиця (автор проекту), Галина Зубченко, Віктор Зарецький та інші.

 Панно "Стихія води". Фото: rferl.org

У 2012 році мозаїки внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак грошей на реставрацію ані місто, в комунальній власності якого є школа, ані держава так і не виділили.

Панно "Верба". Фото: chtoby-pomnili.com

Станом на 2008 рік, коли 35% площі мозаїки потребували реставрації, вартість процесу оцінювали у 200 тисяч гривень.

Фрагмент панно "Надра"

Мозаїки у Донецьку - одні з небагатьох уцілілих монументальних художніх композицій авторства Алли Горської. Частину її творів було знищено КГБ, зокрема, вітраж у холі Київського університету імені Шевченка.

Центральне панно "Прометеї" - шахтар, який передає вогонь металургу. Спершу проект передбачав, що тут буде панно "Україна" - українка з книгою і діти, які тягнуться до знань. Тодішня донецька влада підтримувала такий проект, але в Києві "зарубали" панно, розцінивши його як прояв націоналізму

Архітектором експериментальної школи №5 у Донецьку (збудована у 1966 році) був легендарний український зодчий Йосип Каракіс.

Дивіться також інші матеріали за темами "Живопис" та "УРСР"

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.