Спецпроект

Малахов курган приведуть до ладу і зроблять там музей трьох воєн

На Малахов курган чекає серйозна реконструкція, в ході якої територія парку і меморіалу буде приведена до ладу, а на базі бомбосховища створять частину музею, присвячену трьом війнам.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

У першу чергу будуть виконані термінові роботи, серед яких значиться забезпечення охорони території від несанкціонованого проникнення та виготовлення воріт. Як пояснила міська влада, це не буде забороною на відвідування парку, його будуть лише закривати на ніч. 

Потім буде здійснено спіл сухостою, який серед дерев на Малаховому кургані вже сягає 10%. Потім піде відновлення асфальтового покриття та мощення доріжок плиткою, там, де потрібно. 

Центральною частиною Малахова кургану стане музей трьох воєн, присвячений Першій обороні Севастополя, періоду Великої Вітчизняної війни і рокам Холодної війни. В якості майбутніх площ для експозицій планується також задіяти підземне бомбосховище, приховане в надрах кургану, призначене для укриття в разі НС жителів Корабельної сторони і працівників "Севморзаводу".

Зміни на Малаховому кургані проводитимуться за тією ж схемою, яка з успіхом була застосована при створенні меморіального комплексу "35-а берегова батарея". У влади є намір повернути меморіалу кургану вигляд, який він мав в 1960-і роки. Паралельним завданням стане відновлення пам'яті про героя Севастопольської оборони контр-адмірала Володимира Істоміна.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.