Фаріон визнала, що була в Компартії. АУДІО

Член партії "ВО Свобода" Ірина Фаріон підтвердила, що в 1988 році вступила в Комуністичну партію Радянського Союзу.

Про це Фаріон заявила у коментарі радіо Львівська Хвиля.

"У 1988 році, винятково з мотивів наукового кар'єрного зростання я вступила у це лайно, - зазначила членкиня "Свободи". - А вже у 1989-му, відразу за рік, я із цього лайна вийшла. І не тільки вийшла з цього лайна, але й узагалі звільнилася з університету".

За словами Фаріон, вона пішла з вишу, оскільки усвідомлювала, що "через цю помилку ані аспірантури, ані наукової діяльності не буде".

Людей, які цікавляться подібними минулими речами, Фаріон назвала "гієнами", тому що вони, мовляв, споживають "реально мертвий матеріал".

Вона також повідомила, що планує подати до суду на свого колишнього викладача, який розповів, нібито вже до вищого навчального закладу Фаріон прийшла членом партії і "стукала через партійну дисципліну".

Цього тижня ЗМІ поширили з посиланням на архівні документи повідомлення, що Фаріон була членом КПРС. Досі "свободівка" заперечувала цей факт.

Дивіться також інші матеріали за темою "Партія "Свобода"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.