"Свобода" пропонує не святкувати, а сумувати за загиблими

Партія "ВО "Свобода" закликає оголосити 6 листопада Днем скорботи за українцями, які загинули під час форсування Дніпра.

Про це повідомляє прес-служба партії, називаючи битву за Дніпро "однією з найтрагічніших сторінок української історії періоду Другої світової війни".

"За різними оцінками істориків, під час форсування Дніпра 1943 року загинуло від 417 тис. до 1 млн українців на противагу 55 тисячам загиблих німців [англомовна Вікіпедія говорить про 280-380 тисяч убитих червоноармійців (включно з союзними чехословаками) і близько 400 тисяч убитих німців і румунів - ІП]", йдеться у заяві партії.

"Свобода" закликає цього дня оголосити жалобу за загиблими українцями, "як того вимагають християнські традиції".

За словами прес-служби, влада намагається популяризувати цю трагічну дату, перетворюючи її на гучне "святкування 70-ї річниці визволення Києва від фашистських загарбників".

"А що, власне, пропонують святкувати киянам намісники режиму? - ідеться в заяві. - Факт загибелі сотень тисяч українців, яких неозброєними кремлівське командування в особі Жукова і Ватутіна кинуло в холодну дніпровську воду?".

Битва за Дніпро - ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року.

Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада - одна зі складових битви.

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

У Києві - "гіперреалістична" виставка про звільнення міста. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.