"Свободівцям" не сподобався "Троцький і незалежна Україна". ВІДЕО

Близько 30 молодиків вигуками та штовханиною намагались перешкодити дискусії "Троцький і незалежна Україна" у столичній книгарні "Є", після чого адміністрація книгарні оголосила про скасування заходу.

Про це повідомили організатори заходу.

Дискусія та презентація книги "Український Троцький" зібрала у київській книгарні "Є" до 60 осіб. Серед запрошених до участі в дискусії були академічні історики - Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ) та Юрій Шаповал (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ).

Також планувався виступ професора Марка Бойцуна - старшого викладача факультету юриспруденції, управління і міжнародних відносин Лондонського столичного університету, який спеціально прилетів із Британії, щоб узяти участь у дискусії.

За інформацією одного з учасників заходу, на підкреслено коректні прохання організаторів та представників книгарні "Є" дати людям висловитися "свободівці" не реагували.

"Серед провокаторів — кандидати в народні депутати від партії "Свобода" — Руслан Андрійко та Юрій Ноєвий, а також публіка відповідного штибу — молодь в одязі праворадикальних фірм, - ідеться в повідомленні організаторів. - Театральні ефекти забезпечував обдарований помічник депутата Богдана Бенюка".

На думку організаторів дискусії, подія у книгарні "Є" доводить, що академічних правих в Україні немає - дискутувати "свободівці" не здатні.

"Жодних [наукових] аргументів провокатори не висловили, окрім хіба що аргументів про те, що Лев Троцький — "пропагандист ідей гомосексуалізму і сатанізму", - наголошують організатори.

Також борці з Троцьким назвали його організатором Голодомору в Україні.

Книга "Український Троцький" - добірка перекладених українською статей одного з лідерів більшовицького відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії, уродженця Кіровоградщини Лева Троцького (Бронштейна).

Троцький був першим більшовицьким міністром закордонних справ, з березня 1918-го до 1924 року керував Червоною армією. Програвши внутрішньопартійну боротьбу Йосипу Сталіну, в 1929 році був висланий з СРСР. Очолив антисталінську опозицію. У 1940 році убитий у Мексиці.

Книга продається в українських книгарнях, а також презентована у Харкові і в Києві - під час конференції "Нові профспілки та демократичні ліві". У вересні 2013 року праві радикали намагалися зірвати презентацію книги на Книжковому ярмарку у Львові.

ІП найближчими днями опублікує фрагмент книги "Український Троцький".

Дивіться також:

Екскурсія будинком-музеєм Лева Троцького в Мехіко. ФОТО

Українська незалежність і товариш Троцький

1938: Троцький у Мехіко коментує процеси "ворогів народу". ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Троцький"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.