Азаров відкрив чергові пам'ятники двічі Героям СРСР

Прем’єр-міністр Микола Азаров відкрив на Алеї воїнської слави у столичному парку Вічної Слави пам’ятні знаки двічі Героям Радянського Союзу.

Церемонія відбулася напередодні дня визволення Києва від фашистських загарбників, повідомляє Укрінформ.

"Ми продовжуємо формувати Алею Героїв і плануємо закінчити створення цього меморіалу до 70-річчя визволення України від фашистських загарбників, - сказав голова уряду. - Сьогодні ми відкрили два погруддя - генералові армії Іванові Черняховському і маршалу бронетанкових військ Петрові Рибалку".

За його словами, відкриття цих погрудь надзвичайно символічне, адже ці два видатні представники українського народу командували великими військовими з’єднаннями, що 70 років тому визволяли Київ.

Прем’єр-міністр зауважив, що загалом меморіальний комплекс включатиме 40 пам’ятних знаків видатним українським воєначальникам: авіаторам, танкістам, воїнам та партизанам, які виявили неабияку мужність й героїзм під час Великої Вітчизняної війни.

Алею Воїнської Слави планується відкрити в парку Вічної Слави (на Печерську, біля могили Невідомого Солдата і Музею пам'яті жертв голодоморів) до 2015 року. Рішення про її створення прийнято ВР і президентом Януковичем у 2012-му.

Спершу планується встановити вхідну стелу і 14 пам'ятних бюстів двічі Героям СРСР, які народилися в Україні або брали участь у її визволенні від нацистів. Загалом передбачається встановлення 40 пам'ятних бюстів. Вже встановлено погруддя льотчикам Івану Кожедубу, Григорію Береговому та Амет-Хан Султану.

Упродовж наступного року, до святкувань 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною, планується установити бюсти генерал-полковника артилерії Василя Петрова, генерал-полковника танкових військ Андрія Кравченка, маршала Радянського Союзу Петра Кошового, генерал-лейтенанта Семена Козака та інших.

Зазначимо, що в парку Вічної Слави з 1957 року існує Алея Полеглих Героїв, де поховані 34 бійці та офіцери Червоної армії, які відзначилися під час оборони і визволення Києва в 1941 і 1943 роках.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.