АЗАРОВ І РИБАК ВІДКРИЛИ БЮСТИ РАДЯНСЬКИМ ПАРТИЗАНАМ У КИЄВІ

Прем'єр-міністр Микола Азаров і голова Верховної Ради Володимир Рибак відкрили погруддя командирів партизанських загонів УРСР в часи німецько-радянської війни - Сидора Ковпака та Олексія Федорова - у парку Вічної Слави у Києві.

Про це повідомляє "Урядовий кур'єр".

Відкриття погрудь і покладання квітів відбулося з нагоди Дня партизанської слави (22 вересня), встановленого указом президента Леоніда Кучми у 2001 році.

В урочистостях також узяли участь голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, ветерани, представники громадськості.

"Розбудові Алеї Слави у київському Парку Вічної Слави голова уряду приділяє особливе значення, - повідомляє прес-служба прем'єра. - Микола Азаров запевняє, що це питання обов'язково буде вирішене до 70-річчя Великої Перемоги".

Алею Воїнської Слави планується відкрити у парку Вічної Слави (на Печерську, біля могили Невідомого Солдата і Музею пам'яті жертв голодоморів) до 2015 року. Рішення про її створення прийнято ВР і президентом Януковичем у 2012-му.

Спершу планується встановити вхідну стелу і 14 пам'ятних бюстів двічі Героям СРСР, які народилися в Україні або брали участь у її визволенні від нацистів. Загалом передбачається встановлення 40 пам'ятних бюстів. Вже встановлено погруддя льотчикам Івану Кожедубу, Григорію Береговому та Амет-Хан Султану.

Упродовж наступного року, до святкувань 70-ти перемоги над нацистською Німеччиною, планується установити бюсти генерал-полковника артилерії Василя Петрова, генерал-полковника танкових військ Андрія Кравченка, маршала Радянського Союзу Петра Кошового, генерал-лейтенанта Семена Козака та інших.

Зазначимо, що в парку Вічної Слави з 1957 року існує Алея Полеглих Героїв, де поховані 34 бійці Червоної армії, які відзначилися під час оборони і визволенні Києва в 1941 і 1943 роках.

Дивіться також: 

"Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля"

Олексій Федоров і Корюківська трагедія. ДОКУМЕНТИ

Карпатський рейд Ковпака і загибель комісара Руднєва. Як це було

Інші матеріали за темою "Партизани"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.