АЗАРОВ І РИБАК ВІДКРИЛИ БЮСТИ РАДЯНСЬКИМ ПАРТИЗАНАМ У КИЄВІ

Прем'єр-міністр Микола Азаров і голова Верховної Ради Володимир Рибак відкрили погруддя командирів партизанських загонів УРСР в часи німецько-радянської війни - Сидора Ковпака та Олексія Федорова - у парку Вічної Слави у Києві.

Про це повідомляє "Урядовий кур'єр".

Відкриття погрудь і покладання квітів відбулося з нагоди Дня партизанської слави (22 вересня), встановленого указом президента Леоніда Кучми у 2001 році.

В урочистостях також узяли участь голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, ветерани, представники громадськості.

"Розбудові Алеї Слави у київському Парку Вічної Слави голова уряду приділяє особливе значення, - повідомляє прес-служба прем'єра. - Микола Азаров запевняє, що це питання обов'язково буде вирішене до 70-річчя Великої Перемоги".

Алею Воїнської Слави планується відкрити у парку Вічної Слави (на Печерську, біля могили Невідомого Солдата і Музею пам'яті жертв голодоморів) до 2015 року. Рішення про її створення прийнято ВР і президентом Януковичем у 2012-му.

Спершу планується встановити вхідну стелу і 14 пам'ятних бюстів двічі Героям СРСР, які народилися в Україні або брали участь у її визволенні від нацистів. Загалом передбачається встановлення 40 пам'ятних бюстів. Вже встановлено погруддя льотчикам Івану Кожедубу, Григорію Береговому та Амет-Хан Султану.

Упродовж наступного року, до святкувань 70-ти перемоги над нацистською Німеччиною, планується установити бюсти генерал-полковника артилерії Василя Петрова, генерал-полковника танкових військ Андрія Кравченка, маршала Радянського Союзу Петра Кошового, генерал-лейтенанта Семена Козака та інших.

Зазначимо, що в парку Вічної Слави з 1957 року існує Алея Полеглих Героїв, де поховані 34 бійці Червоної армії, які відзначилися під час оборони і визволенні Києва в 1941 і 1943 роках.

Дивіться також: 

"Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля"

Олексій Федоров і Корюківська трагедія. ДОКУМЕНТИ

Карпатський рейд Ковпака і загибель комісара Руднєва. Як це було

Інші матеріали за темою "Партизани"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.