Суд дозволив Азарову-молодшому забудувати стадіон "матчу смерті"

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", скасував рішення нижчих інстанцій і підтвердив право власності компанії на ділянку зі спортивним комплексом "Старт" у Києві.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 2010 році Київрада передала ТОВ "Голден Хаус" земельну ділянку для "комплексної реконструкції спортивного комплексу стадіону "Старт", будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу та багатофункціонального житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгово-розважального призначення та паркінгом".

А незабаром на сайті компанії "Група Розвиток" з'явився проект забудови території ділянки.

 Від старого стадіону залишиться тільки колонада при вході, натомість обіцяють збудувати менший стадіончик

Кінцевим власником компанії-забудовника "Група "Розвиток" є син глави уряду Олексій Азаров, зазначає видання.

На хвилі громадського обурення навіть прем'єр-міністр Микола Азаров змушений був заявити, що, на його переконання, історичний стадіон "Старт" у Києві має бути реконструйований і отримати друге життя.

 Пам'ятний знак загиблим футболістам на території стадіону "Старт"

У підсумку прокуратура Києва оскаржила рішення Київради. Окружний адмінсуд Києва визнав передачу спорткомплексу під забудову незаконною, а згодом його рішення підтвердив і Київський апеляційний суд.

Але у липні 2013 року стало відомо, що постановою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 28.03.2013 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", рішення нижчих інстанцій скасовані і право власності компанії на ділянку підтверджено.

 Що характерно, текст постанови суду в Єдиному реєстрі судових рішень відсутній.

"У практиці вкрай рідко зустрічаються випадки, коли при двох негативних рішеннях судів нижчої інстанції суд касаційної інстанції їх скасовує і приймає нове рішення про задоволення позовних вимог", - зазначив адвокат Ростислав Кравець.

"Півроку тому приїжджали представники цієї компанії. Сказали, що до 2015 року ніхто нічого робити не буде, а потім в один прекрасний момент заженуть техніку, поставлять огорожу - і все, - розповів про деталі тренер дитячої команди "Старт" Ігор Богатирчук. - Тому що вже розроблений проект - шість свічок у шаховому порядку. Кажуть, що залишиться поле, але це буде майданчик всього двадцять на сорок метрів, а все інше піде під забудову".

За його словами, представники компанії з дитячих роздягалень легендарного стадіону зробили лазні, куди приїздять паритися раз на тиждень.

 Колаж із фото 2012 (ліворуч) і 1941 років. Нинішня вулиця маршала Рибалка, ліворуч - колонада при вході на стадіон "Старт". Більше фото - в розділі "Артефакти"

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч. Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт".

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

"Были и небыли нашего футбола". Від Політехніки до "матчу смерті"

Інші матеріали за темою "Забудова"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.