Спецпроект

Діаспора збагатила Лесин музей у Колодяжному. ФОТО

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки одержав 22 експонати від родини Богдана Певного зі США.

Про це повідомляє volyn-museum.at.ua.

Це твори письменниці, які видавалися у США та Канаді коштом української діаспори з 50-х років ХХ ст. 

Найбільш цінними виданнями є "Твори в 12 томах" (за загальною редакцією Б. Якубського. Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича Спілка, 1953-1954).

 

"Щоб задовільнити великий попит наших читачів на твори Лесі Українки, наше Видавництво до 40-річчя смерти великої української письменниці перевидало з деякими додатками недрукованих творів Лесі Українки 12 томне видання... До нашого часу це найповніше і найкраще видання творів великої поетки", – йдеться у передмові першого тому.

 

Крім того, музею надійшли книги "Бояриня" (Торонто: Видання Організації Українок Канади, 1971), "Бояриня","Лісова пісня" та інші твори Лесі Українки англійською мовою (Нью-Йорк, 1950), "Леся Українка 1871-1971, збірник праць до 100-річчя поетки" (Філадельфія,1971-1980), Антін Княжинський "Творчий шлях Лесі Українки" (Філадельфія, 1961), "Поезії: Вибрані твори" (Регенсбург, 1946),  О.Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости" (Нью-Йорк, 1970) та інші.

 

Богдан Певний – художник, мистецтвознавець, письменник, співредактор журналу "Сучасність", майстер карикатури, майстер оформлення та ілюстрування книг, дійсний член УВАН у США. Народився у Луцьку 4 червня 1931 року.

Теми

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.