У Луцьку відкрили дворик єврейської історії

Унікальні світлини та документи, раритетні книги, вінтажні меблі, а також старовинні предмети побуту та релігійного культу, які свого часу належали єврейським родинам волинського краю, – це відтепер можна побачити в кімнаті-музеї "Історія нашого дворика"

 
фото - волинські новини

Кімнату єврейської історії та культури облаштували в приміщенні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Цей будинок, розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Луцьку, збудовано ще у 1921 році. На той час тут містилися правління Луцької єврейської гміни, єврейська школа, молитовний зал, рабинське управління та інші єврейські організації. За радянських часів у споруді діяв палац піонерів.

У 2000 році будівлю передали в довгострокове користування релігійній громаді прогресивного іудаїзму, а у 2010 році будинок общинного центру перейшов у власність громади. Тут було проведено реконструкцію фасаду, а у великому молитовному залі встановлено вітражі, які відображають релігійні свята єврейського народу. Нині приміщення є пам'яткою архітектури місцевого значення.

"Цього року департамент культури Луцької міської ради запропонував нам спільно організувати такий унікальний захід. І сьогодні ми можемо представити нашу ідею. Протягом багатьох років ми збирали матеріали для нашого маленького, скромного, але дуже затишного музею – це кімната "Історія нашого дворику". Тут містяться експонати не тільки з Луцька, а й із усієї Волинської області. Люди погодилися віддати нам їхні пам'ятні документи, фотографії або побутові речі", – зазначили представники єврейської громади міста Сергій Швардовський і Тетяна Плотнікова.

 

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів