Площу перед міськрадою Івано-Франківська перейменували на Героїв Небесної Сотні

Площа перед адмінбудинком обласної і міської влади в Івано-Франківську носитиме ім’я Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення ухвалила сьогодні сесія Івано-Франківської міської ради, повідомляє Радіо Свобода.

Саме на цьому місці протягом останніх місяців був івано-франківський Майдан, проходили щоденні віча, трибуною став балкон міської ради.

Сюди прийшли десятки тисяч івано-франківців для прощання з одним з Героїв Небесної Сотні – 19-річним студентом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Романом Гуриком, який загинув у Києві 20 лютого від пострілу снайпера.

Депутати міської ради ухвалили також рішення про перейменування вулиці Проектної в Івано-Франківську, неподалік якої жив Роман Гурик, на його честь.

Родині загиблого студента буде виділено одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень.

На сесії прозвучала пропозиція визначити вулиці, які можна перейменувати на честь ще сімох прикарпатців з Небесної Сотні.

Міський голова Віктор Анушкевичус також повідомив, що в майбутньому хочуть встановити на площі перед адмінбудинком пам’ятник Героям Небесної Сотні замість теперішньої скульптурної композиції, стиль якої "є символом тоталітаризму".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У лютому центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

Міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.