У КИЄВІ БУДЕ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ - КМДА

Київська міська державна адміністрація планує встановити пам'ятник Небесній Сотні в центрі Києва.

Про це інформує прес-служба департаменту містобудування й архітектури Київської міськдержадміністрації, повідомляють "Українські новини".

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник висловив підтримку ідеї про вшановування пам'яті героїв Небесної Сотні.

"Ми обов'язково вшануємо загиблих людей, потрібно лише знайти правильне рішення, підібрати правильний художній образ для відображення цих трагічних подій. Зі свого досвіду можу сказати одне, що в поспіху вирішувати ніколи нічого не можна. Дії мають бути зваженими, спокійними, погодженими з народом", - сказав він. 

За словами чиновника, реконструкція центру Києва відбудеться, але не так швидко, як хотілося б.

"Я в жодному разі не закликаю до того, щоб уже сьогодні руйнували й змінювали Майдан. Всі останні події потрібно добре осмислити. Але як архітектор я вважаю, що сучасний вигляд Майдану є відображенням подій, які сталися останнім часом у Києві", - заявив Целовальник.

"І, можливо, його (Майдан) потрібно було б повністю змінити. Для початку потрібно прибрати всю територію. А далі буде видно, яке архітектурне рішення найкраще підійде для втілення, і яке фінансування ми отримаємо для цього", - додав він.

Поспішність у створенні пам'ятника, на думку головного архітектора Києва, може знецінити подвиг простих людей.

Целовальник також зазначив, що необхідно виробити загальнонародний сценарій зі створення суспільно значимих міських просторів, які будуть не тільки нагадувати про бурхливі події Євромайдану, але й збережуть середовище центральної функціонально насиченої частини міста.

Зокрема, на його думку, потрібна громадська рада, яка визначить "ідеологію проекту", подальше обговорення проекту з громадянами, організацію й проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу з усебічним обговоренням і забезпеченням адміністративно-організаційного супроводу ухвалених рішень на державному і муніципальному рівнях.

Київміськадміністрація, департамент містобудування й архітектури разом із представниками громадськості готові виступити координаторами заявлених заходів.

Як відомо, за останніми підрахунками 82 людини загинули під час сутичок протестувальників і силовиків у Києві з 18 лютого. Більше півтисячі звернулися по медичну допомогу.

Є ідея вшанувати загиблих перейменуванням столичної вулиці Інститутська на вулицю Небесної Сотні. Саме на Інститутській було застрелено найбільше людей.

Дніпропетровська міськрада проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

Депутати села Свидівок під Черкасами перейменували центральну вулицю з Леніна на Героїв Небесної Сотні.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.