У КИЄВІ БУДЕ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ - КМДА

Київська міська державна адміністрація планує встановити пам'ятник Небесній Сотні в центрі Києва.

Про це інформує прес-служба департаменту містобудування й архітектури Київської міськдержадміністрації, повідомляють "Українські новини".

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник висловив підтримку ідеї про вшановування пам'яті героїв Небесної Сотні.

"Ми обов'язково вшануємо загиблих людей, потрібно лише знайти правильне рішення, підібрати правильний художній образ для відображення цих трагічних подій. Зі свого досвіду можу сказати одне, що в поспіху вирішувати ніколи нічого не можна. Дії мають бути зваженими, спокійними, погодженими з народом", - сказав він. 

За словами чиновника, реконструкція центру Києва відбудеться, але не так швидко, як хотілося б.

"Я в жодному разі не закликаю до того, щоб уже сьогодні руйнували й змінювали Майдан. Всі останні події потрібно добре осмислити. Але як архітектор я вважаю, що сучасний вигляд Майдану є відображенням подій, які сталися останнім часом у Києві", - заявив Целовальник.

"І, можливо, його (Майдан) потрібно було б повністю змінити. Для початку потрібно прибрати всю територію. А далі буде видно, яке архітектурне рішення найкраще підійде для втілення, і яке фінансування ми отримаємо для цього", - додав він.

Поспішність у створенні пам'ятника, на думку головного архітектора Києва, може знецінити подвиг простих людей.

Целовальник також зазначив, що необхідно виробити загальнонародний сценарій зі створення суспільно значимих міських просторів, які будуть не тільки нагадувати про бурхливі події Євромайдану, але й збережуть середовище центральної функціонально насиченої частини міста.

Зокрема, на його думку, потрібна громадська рада, яка визначить "ідеологію проекту", подальше обговорення проекту з громадянами, організацію й проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу з усебічним обговоренням і забезпеченням адміністративно-організаційного супроводу ухвалених рішень на державному і муніципальному рівнях.

Київміськадміністрація, департамент містобудування й архітектури разом із представниками громадськості готові виступити координаторами заявлених заходів.

Як відомо, за останніми підрахунками 82 людини загинули під час сутичок протестувальників і силовиків у Києві з 18 лютого. Більше півтисячі звернулися по медичну допомогу.

Є ідея вшанувати загиблих перейменуванням столичної вулиці Інститутська на вулицю Небесної Сотні. Саме на Інститутській було застрелено найбільше людей.

Дніпропетровська міськрада проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

Депутати села Свидівок під Черкасами перейменували центральну вулицю з Леніна на Героїв Небесної Сотні.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.