Викраденого у Криму історика звільнили з-під носа в сепаратистів

Кримського історика та активіста Станіслава Єрмакова, якого напередодні викрали невідомі у масках, визволив із полону адвокат.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Костянтин Реуцький.

За його словами, адвокат "провела блискучу спецоперацію з порятунку Стаса Єрмакова".

У перерві судового засідання, на якому мала розглядатися сфабрикована проти історика справа, адвокат, уточнивши, що Єрмаков не затриманий, просто вивела його з будівлі.

"І поки менти і цивільні (СБУ? Аксьоновські бики?) розчехлялися, намагаючись зрозуміти, що відбувається, адвокат відвезла Єрмакова на своїй машині в безпечне місце", - йдеться в дописі.

Як відомо, Станіслав Єрмаков – викладач історії кафедри музеєзнавства Кримського університету культури – був затриманий у Сімферополі невідомими в масках.

Активіста заштовхали в машину, після чого привезли у Київське РВВС, де склали протокол за ст.185 "опір співробітникам міліції".

Наразі історик благополучно залишив територію АР Крим.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.