КНУ запросив на роботу російського історика, звільненого за пацифізм

Київський національний університет імені Шевченка запросив на роботу російського професора Андрєя Зубова, звільненого з Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) за антивоєнну позицію.

Про це повідомляється в офіційному представництві КНУ на Facebook.

"Від імені ректорату Університету запрошуємо професора Андрєя Зубова на роботу професором Інституту міжнародних відносин - ідеться в повідомленні. - Будемо раді бачити в наших рядах видатного історика і чесного вченого та людину!"

Інститут міжнародних відносин КНУ - партнер МГИМО.

Як відомо, 3 березня донька Зубова повідомила про звільнення її батька з роботи.

1 березня, в газеті "Ведомости" з'явилася стаття Зубова "Це вже було". Вона починається словами: "Друзі. Ми на порозі... Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України..."

Історик аналізує ситуацію в Криму і вказує на спільні риси нинішньої кризи у відносинах між Росією і Україною і приєднання Австрії до Третього Рейху в 1938 році.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.