КНУ запросив на роботу російського історика, звільненого за пацифізм

Київський національний університет імені Шевченка запросив на роботу російського професора Андрєя Зубова, звільненого з Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) за антивоєнну позицію.

Про це повідомляється в офіційному представництві КНУ на Facebook.

"Від імені ректорату Університету запрошуємо професора Андрєя Зубова на роботу професором Інституту міжнародних відносин - ідеться в повідомленні. - Будемо раді бачити в наших рядах видатного історика і чесного вченого та людину!"

Інститут міжнародних відносин КНУ - партнер МГИМО.

Як відомо, 3 березня донька Зубова повідомила про звільнення її батька з роботи.

1 березня, в газеті "Ведомости" з'явилася стаття Зубова "Це вже було". Вона починається словами: "Друзі. Ми на порозі... Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України..."

Історик аналізує ситуацію в Криму і вказує на спільні риси нинішньої кризи у відносинах між Росією і Україною і приєднання Австрії до Третього Рейху в 1938 році.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище