Хочуть зняти кіно про поранених на Майдані

Програма "Громадське здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження", яка надає допомогу постраждалим під час акцій протесту у Києві у січні та лютому 2014 року, пропонує охочим журналістам створити фільм про цих людей.

Про це повідомляє Інститут розвитку регіональної преси.

Програма "Громадське здоров'я" сприяла діагностиці, лікуванню, проведенню операцій та психологічній реабілітації більше ніж 100 простих українців – вчителів та музикантів, архітекторів та будівельників, колишніх афганців та студентів, йдеться у повідомленні інституту.

Наразі у програмі зберігається велика кількість історій про героїв, які приїздили на Майдан, аби щодня творити історію країни.

"Програма готова надати журналістам ці всі історії, познайомити з героями, які наразі знаходяться в лікарнях, одужують від важких поранень, і не втрачають віри й оптимізму", йдеться в релізі.

Розшукуються журналісти і знімальні групи, які б хотіли й могли створити документальну стрічку або документальну серію про людей, які відстояли свободу й незалежність країни.

Контакти для журналістів: Олена Кучерук – (044) 461-97-09, kucheruk@irf.kiev.ua.

Нагадаємо, тиждень тому істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.