Допоможіть проекту "Усні історії медиків Майдану"

Істориків і студентів профільних спеціальностей запрошують долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану". Мета - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, які працювали на передовій під час акцій протесту зими 2013-14 років у Києві.

Відповідний заклик оприлюднено на FB-сторінці проекту "Хісторіанс".

Розповіді волонтерів медичних бригад Майдану здатні скласти унікальну усну історію, нагадують організатори збору свідчень. Її необхідно зберегти для майбутніх поколінь, особливо тому що документи не зможуть відобразити всі аспекти цієї історії.

Усна історія - це широко визнаний дослідний історіографічний метод, розроблений в кінці 60 -х років. В основі цього методу - розуміння того, що усні свідчення очевидців подій так само важливі і надійні (або ненадійні), як і письмові документи.

До того ж, вони створюють додатковий вимір, яке в документах звичайно втрачено: погляд на історію "знизу" (історію звичайних людей , а не тільки правителів , лідерів та інших важливих персон) та пов'язані з цим емоції. В усній історії значення подій для тих , хто їх переживає, так само важливо , як і самі події.

Якщо у вас є досвід та навичка "не травмувати" своїми питаннями того, хто інтерв'юється – ви можете долучитися до проведення інтерв’ю. Якщо такого досвіду немає – ви можете долучитися до розшифрування аудіо та відеозаписів.

Координатор проекту: Андрій Карачевський, 095-286-81-92.

5 квітня Роберт ван Ворен (відомий голландський публіцист та історик) буде проводити навчання для тих, хто планує долучитися до цього проекту.

У планах Роберта знайти гроші не тільки на дослідження усних історій медиків Майдану, але й інших учасників подій січня-лютого 2014 року. Наразі вся робота проводиться на волонтерських засадах.

Подробиці про місце та час семінару повідомимо (попередньо: вул. Волошська, 10, 5 корпус Києво-Могилянської Академії, кафедра історії, з 10.00 до 18.00)

Повідомте про своє бажання прийняти участь в цьому проекті на адресу karachevskyy@ukr.net.

Вкажіть де та на якому курсі навчаєтесь, чи працюєте, чи проходили навчання з "Усних історій", чи маєте відповідний досвід, чи згодні бути "розшифрувальником", чи маєте досвід волонтерства в подіях січня-лютого 2014 р.

Дивіться також інші матеріали за темою "Усна історія"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.