Словацьке місто не захотіло бачити росіян на святі визволення

Мер міста Ліптовскі Мікулаш (північ Словаччини) Александер Слафковскі не запросив військового представника посольства Росії в Словаччині на урочистості, присвячені 69-й річниці визволення міста від нацистів.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на братиславське видання Sme.

Mер особисто зателефонував до посольства Росії й повідомив, що російський представник на урочистостях, які розпочалися сьогодні, є небажаним гостем.

"Військові Радянської Армії звільнили місто, але Росія сьогодні виступає як агресор", – пояснив свою позицію Александер Слафковскі. На його думку, РФ "порушує міжнародні угоди і домовленості, які ж сама і підписала".

Посольство Росії висловило жаль у зв’язку з такою позицією словацького мера.

"Нас не здивує, якщо завтра пан Слафковскі поїде на Західну Україну, щоб покласти квіти до пам’ятника "героєві-визволителю України Степанові Бандері, на совісті якого життя тисяч євреїв, поляків, росіян і словаків", ідеться у відповіді посольства.
 
МЗС Словаччини заявило, що не поділяє позицію мера.

"Те, що ми не погоджуємося з анексією Криму з боку Російської Федерації і засуджуємо її, нічого не змінює в тому, що Ліптовскі Мікулаш, як і багато інших міст Словаччини у Другу світову війну, звільнила Червона  армія", – зазначив керівник пресового відділу міністерства Пертер Суско.

Бої за звільнення Ліптовского Мікулаша навесні 1945 року точилися два місяці й були серед найскладніших на теренах Словаччини. За звільнення міста віддали життя понад 4600 чехословацьких і радянських воїнів.

Як відомо, у березні 2014 року мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

23 лютого 2014 року у Софії (столиця Болгарії) невідомі розмалювали пам'ятник Червоній армії-визволительниці у жовто-сині кольори, написавши на п'єдесталі "Слава Україні!" та "КаПутін".

Дивіться також інші матеріали за темою "Словаччина"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.