Російські окупанти в Криму на 9 травня роздавали кашу в долоні та кашкети

У Севастополі з нагоди Дня перемоги окупанти провели парад за участю російських військових і старшокласників-юнармійців. Після параду організували польову кухню – кашу роздавали в головні убори та прямо в долоні

Про це повідомляє Крим.Реалії.

 

Цього року працювала одна польова кухня – пригощали гречаною кашею. Як зауважив кореспондент, одноразовий посуд швидко закінчилася. За словами армійських кухарів, пластикових тарілок вистачило "на перші пів години". Охочим накладали кашу в кашкети, поліетиленові пакети, на мобільні телефони, на зірване з сусідніх дерев листя, просто в долоні. За кашею вишикувалася черга в кілька десятків людей.

На парад пускали крізь рамку металодетектора. За інформацією кореспондента, цього року першими в парадній ході йшли юні барабанщики з кадетського училища. За ними – три стройових формування військових і старшокласники з російської організації "Юнармія".

Завершувала урочисту ходу колона військової техніки – танк Т-34, броньовані машини, зенітні комплекси, системи залпового вогню, артилерія. Танки дійшли до кінця проспекту Нахімова, де їх повантажили на спецтранспорт. Ходи ветеранів цьогоріч не було.

Після параду глядачі розійшлися прилеглими вулицями і набережними. Деякі тримали в руках приготовані для "Безсмертного полку" портрети родичів, які воювали, але самої ходи не було, її вирішили проводити цього року в онлайн-режимі через пандемію коронавірусу.

В акваторії бухти кільватерним ладом пройшли вітрильник "Херсонес" і кілька кораблів. Хода мала назву "Ескадра пам'яті". На набережній Корнілова жителі розважалися змаганням "хто втече від хвилі".

У Міноборони Росії повідомляли раніше, що проведуть 9 травня паради в трьох містах Криму. Через заходи, присвячені Дню перемоги, в кримських містах влада попередила про транспортні обмеження, повідомлялося про перекриття рейду в Севастополі.

Сьогодні відбулися російські військові паради також в Сімферополі та Керчі, а в селищі Леніно на сході Криму до 9 травня військові вперше влаштували огляд техніки російської армії.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.