Спецпроект

ГОЛОВА ЮНЕСКО ЗАНЕПОКОЄНА СИТУАЦІЄЮ В КРИМУ

Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Іріна Бокова висловила занепокоєння ситуацією в АР Крим та виявила бажання відвідати Україну.

Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук після зустрічі з Боковою в Парижі, де відбувається чергове засідання ЮНЕСКО, інформує сайт Мінкульту.

"Ключовими сьогодні є питання виконання міжнародних зобов'язань по збереженню культурних пам'яток, - наголосив Нищук. - Уже найближчим часом Україна, спільно з ЮНЕСКО, Радою Європи та ЄС виробить спільне бачення та план дій в умовах кризи на окупованих територіях".

За словами міністра, голова ЮНЕСКО підтримала пропозицію Мінкульту щодо необхідності створення експертної групи міжнародних фахівців.

Планується, що експерти організації проводитимуть розгорнутий моніторинг - зокрема, з питань захисту культурної спадщини, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму.

Гендиректор ЮНЕСКО погодилась із тим, що переговори про долю об’єктів національної культурної спадщини України мають відбуватися виключно за участі України. А також висловила своє бажання у рамках свого мандату бути посередником у таких переговорах.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочалося сьогодні в Парижі.

Іріна Бокова - гендиректор ЮНЕСКО з 2009 року. Громадянка Болгарії, дипломат, екс-депутат парламенту, член Болгарської соціалістичної партії. Переобрана на посаді восени 2013-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".