Спецпроект

ГОЛОВА ЮНЕСКО ЗАНЕПОКОЄНА СИТУАЦІЄЮ В КРИМУ

Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Іріна Бокова висловила занепокоєння ситуацією в АР Крим та виявила бажання відвідати Україну.

Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук після зустрічі з Боковою в Парижі, де відбувається чергове засідання ЮНЕСКО, інформує сайт Мінкульту.

"Ключовими сьогодні є питання виконання міжнародних зобов'язань по збереженню культурних пам'яток, - наголосив Нищук. - Уже найближчим часом Україна, спільно з ЮНЕСКО, Радою Європи та ЄС виробить спільне бачення та план дій в умовах кризи на окупованих територіях".

За словами міністра, голова ЮНЕСКО підтримала пропозицію Мінкульту щодо необхідності створення експертної групи міжнародних фахівців.

Планується, що експерти організації проводитимуть розгорнутий моніторинг - зокрема, з питань захисту культурної спадщини, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму.

Гендиректор ЮНЕСКО погодилась із тим, що переговори про долю об’єктів національної культурної спадщини України мають відбуватися виключно за участі України. А також висловила своє бажання у рамках свого мандату бути посередником у таких переговорах.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочалося сьогодні в Парижі.

Іріна Бокова - гендиректор ЮНЕСКО з 2009 року. Громадянка Болгарії, дипломат, екс-депутат парламенту, член Болгарської соціалістичної партії. Переобрана на посаді восени 2013-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.