Джемілєв відповів Путіну, що РФ сама має реабілітуватися перед татарами

Указ президента Росії про реабілітацію кримських татар та інших раніше депортованих із Криму народів - політичний крок для зміцнення російської політики на півострові.

Таку думку виданню Крим.Реаліі висловив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Реабілітації з боку Росії ми якось не потребуємо. Росія сама має реабілітуватися перед нами за той скоєний злочин у 1944 році", - заявив Джемілєв.

Також він вважає прийняття даного указу таким, що запізнився.

"Чому вони вирішили цей указ видавати після окупації нашої території - цікаве питання для нас. Звичайно, Росія має брати участь у вирішенні соціальних проблем, які у нас є, але це потрібно робити в рамках угод між нашими країнами", - зазначив Джемілєв.

Він також висловив думку, що Росія відразу після проголошення Російської Федерації в 1991 році повинна була заявити про те, що депортація була злочином, взяти на себе зобов'язання щодо повернення та облаштування кримських татар на своїй землі.

"Раніше російська пропаганда постійно зі злістю говорила, що Україна стимулює повернення кримських татар, щоб тим самим порушити демографічну ситуацію на шкоду росіянам. А зараз раптом такий реверанс", - підкреслив Джемілєв.

Як відомо, 21 квітня президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".