Спецпроект

Росія хоче зробити субмарину "Запоріжжя" музейним експонатом

Єдиний український підводний човен "Запоріжжя" може стати музейним експонатом у Балаклавському музеї холодної війни в Криму.

Про це повідомило джерело в міській адміністрації Балаклави РІА "Новості".

За словами джерела, габарити субмарини дозволяють завести її й ошвартувати в одному з каналів центральної галереї.

Як зазначив співрозмовник агентства, субмарина "Запоріжжя" як бойова одиниця не розглядається.

"Віддати її на розпил – це гроші й морока, до того ж українські моряки усередині корабель як могли, утримували, човен на плаву, ходить без буксирів – чудовий експонат для музею, він туди пройде й устане в каналі, адже Балаклавські штольні розраховані на старі проекти субмарин", - заявив він.

"Упевнений, що це буде справжній аншлаг, коли люди зможуть відвідати справжній підводний човен часів СРСР. Потрібно лише атрибутику того часу на неї закріпити. Від туристів, у тому числі й іноземних, відбою не буде", - упевнений співрозмовник агентства.

Він також повідомив, що пропозицію зробити "Запоріжжя" музейним експонатом уже розглядають на рівні міста й флоту.

Раніше стало відомо, що Росія не збирається віддавати субмарину "Запоріжжя" військово-морським силам України.

Під час інтервенції російських військових у Криму на субмарині ВМС України "Запоріжжя" було здійнято Андріївський прапор. Більшість членів екіпажу вирішили залишитися  й служити на ЧФ РФ, командир і офіцери відмовилися.

Багатоцільовий великий підводний човен "Запоріжжя" був спущений на воду у 1970 році. У 2001-2012 році пройшов капітальний ремонт. Має найперший номер з корабельних номерів флоту України - U-001.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.