Спецпроект

АНОНС: літня школа для вчителів «Навчання про Голокост»

Дев’ята щорічна літня школа "Навчання про Голокост" триватиме з 1 по 9 липня 2014 р. у Кракові та Освенцимі.

Завдяки співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту в Києві, цього року у програмі зможуть взяти участь також вчителі з України. Заняття проводитимуться фахівцями з Польщі, Ізраїлю та США. У рамках проекту учасники відвідають у тому числі Музей Аушвіц-Біркенау в Освенцимі та фабрику Оскара Шіндлера у Кракові.

Програма спрямована на вчителів, які добре володіють польською мовою (усі заняття проводитимуться саме польською) та займаються викладанням теми Голокосту.  Участь у програмі безкоштовна (всі навчальні матеріали, проживання, харчування). Переїзд з України до Кракова буде профінансований Українським центром вивчення історії Голокосту в Києві (макс. 100 євро за особу).

Додаткова інформація:

Томаш Кобилянські, Центр досліджень Голокосту Яґеллонського університету в Кракові: tomasz.kobylanski@uj.edu.pl

Український центр вивчення історії Голокосту: uhcenter@holocaust.kiev.ua

Заявки приймаються до 26 травня 2014 р. Формуляр, заповнений польською мовою, відправляйте за адресою: szkola.letnia.rekrutacja@gmail.com Бланк можна скачати за посиланням на сайті Українського центру вивчення історії Голокосту.

Організатори літньої школи: 

Центр досліджень Голокосту Яґеллонського університету в Кракові (Польща),
Illinois Holocaust Museum and Education Center (Skokie, США)

у співпраці з:

Українським центром вивчення історії Голокосту в Києві, Інститутом європеїстики Яґеллонського університету в Кракові, Інститутом "Яд Вашем" в Єрусалимі (Ізраїль), Єврейським музеєм Галичини в Кракові, Історичним музеєм міста Краків, Міжнародним центром навчання про Аушвіц і Голокост у Державному музеї Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща), Міжнародним будинком зустрічей молоді в Освенцимі, Єврейським центром в Освенцимі

головний спонсор проекту:

Claims Conference. The Conference on Jewish Material Claims Against Germany, Inc.

Більше про Голокост читайте на спеціальній сторінці ІП "Голокост від куль"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.