В Канаді знімають фільм про концтабори для українців Першої світової

Кінематографісти Саскачевану (провінція в Канаді) працюють над художнім фільмом "Ворожі чужинці", який розповідає про інтернування канадських українців у таборах під час Першої світової війни.

Про це повідомляє Global News.

Під час Першої світової війни українці - разом із іншими східноєвропейцями - були інтерновані в таборах по всій Канаді.

Багато українців, які мешкають у Канаді вже в кількох поколіннях, не знали про табори для інтернованих. За словами Леся Лазарука із Саскатуна, родини канадських українців фокусуються на позитивних моментах їхньої історії, не згадуючи про "темні сторони".

Тепер кінематографісти із Саскачевана збираються пролити світло на тему таборів.

"Це вигаданий сюжет на тему інтернування, - розповів продюсер Раян Бойко. - Між 1914 і 1920 роками більше 8 тисяч людей були неправомірно ув'язнені канадським урядом згідно з Актом про військові заходи".

За словами кіношників, історичні події з 24 таборів сплітаються у "пригодницьку історію зради, любові й надії".

"З історичної точки зору історія відповідає дійсності, - зазначив канадський продюсер Ентоні Товстеґо. - І це важливо, тому що середньостатистичний громадянин Канади не повірить, що в його країні відбувалися речі, показані у фільмі".

В центрі сюжету - історія двох братів, які залишають Україну в пошуках "обіцяного кращого життя" у Канаді, але потрапляють у вир військової політики.

Виробництво розпочнеться наступного року, обіцяють кінематографісти.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.