ДУГІНА ЗВІЛЬНИЛИ З МДУ ЗА "ПОЛІТИКУ"

Філософ-євразієць Алєксандр Дуґін, який очолював кафедру соціології міжнародних відносин Московського державного університету (МДУ), покинув університет через розбіжності з керівництвом.

Про це він написав на своїй сторінці "ВКонтакте", повідомляє "Дождь".

"З порушенням всіх правил ректор МДУ В.А. Садовничий скасував свій указ ... про моє призначення за конкурсом на посаду завідувача кафедри ... до 2019 року, який сам же підписав місяць тому, - поскаржився Дуґін. - У розмові з деканом Садовничий заявив, що це реакція "певних кіл" на мою позицію по Новоросії. Яких, не уточнив.

За словами євразійця, декана факультету соціології Владіміра Добрєнькова, "російського патріота", також звільнено: "Те, за що боролися ліберали і атлантисти протягом стількох років, сталося".

Екс-завкафедри заявив, що не знає, чому ректор МДУ прийняв таке рішення.

"[Ректор сказав, що] МГУ місце для науки, а не політики, а Дуґін, мовляв, занадто захопився політикою, - заявив Дуґін. - Але далі цікаве: на місце завідувача кафедрою Соціології міжнародних відносин висунутий Жиріновскій".

Зразок філософії філософа Дуґіна

Алєксандр Дуґін вважається одним з головних ідеологів неоєвразійства. Наприкінці 1980-х років він приєднався до антисемітсього товариства "Пам'ять", а в 1994 році разом із Едуардом Лімоновим заснував Націонал-більшовицьку партію.

З приходом до влади Владіміра Путіна Дуґґін пішов із опозиції і став висловлюватися на користь чинної влади. Він очолював кафедру соціології міжнародних відносин МДУ з 2009 року. У травні 2014 його переобрали на новий п'ятирічний термін.

У червні 2014 років Дуґін випустив відеозвернення, де закликав росіян "вбивати, вбивати і вбивати" українців.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".