У ФРН намагаються засудити есесівців із Майданека - громадян Німеччини

В Німеччині перед судом постали 17 колишніх есесівців, які працювали в концентраційному таборі Майданек в окупованій Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Європейська Правда.

Чотири жінки, котрі входять до переліку підозрюваних, звинувачені у співучасті у вбивстві невинних жертв у газових камерах та масових розстрілах, які забрали життя приблизно 80–150 тис. людей, переважно євреїв.

Розташований на околиці Любліна у східній Польщі концентраційний табір Майданек був звільнений Червоною армією в липні 1944 року і залишається одним з найкраще збережених, з непошкодженими газовими камерами та крематоріями.

Головне слідче агентство нацистських військових злочинів Німеччини нещодавно розшукало кілька охоронців Освенцима і передало їхні файли різним регіональним прокурорам, які зараз обмірковують висунуті проти них звинувачення.

Курт Шрімм, директор агентства розслідувань у Людвігсбурзі, хоче також пред’явити звинувачення у співучасті в масових вбивствах охоронцям Майданека.

Файли на трьох підозрюваних у справі Майданека вже були передані до прокуратури. Курт Шрімм зауважує: "Навести докази в даному випадку деякою мірою проблематично".

Під цим він має на увазі, що не залишилося жодного свідка в живих або у стані свідчити про злочини, скоєні охоронцями. Але він сподівається, що справа Джона Дем'янюка буде прецедентом у будь-яких майбутніх розслідуваннях.

Дем'янюк був визнаний винним у наданні допомоги в масовому вбивстві 28 тис. євреїв у таборі смерті Собібор, де були вбиті 250 тис. з 6 млн жертв Голокосту.

Він був визнаний винним у Мюнхені 2011 року без найменшого свідчення про те, що саме він робив у таборі: судді ухвалили, що робота охоронцем – достатній доказ його вини у пособництві нацистам в їхній злочинній діяльності .

"Майданек є дуже складним випадком для нас, бо не було ніяких відокремлених місць для вбивства, як в інших нацистських таборах", – додав Шрімм.

"У нас мало матеріалу, а інформація неоптимальна", ­– зізнався слідчий.

До того ж вік і стан здоров'я деяких підсудних, скоріш за все, стане причиною того, що вони не будуть притягнуті до суду.

Дивіться також: "Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем"

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.