У Швеції відкрився Український інститут

У Швеції запрацював Український інститут.

Метою нової інституції є популяризація української культури, повідомляє Радіо Свобода.

З нагоди відкриття її ініціатори – українки за походженням – сестри Наталія та Ольга Пасічник – організували благодійний концерт на підтримку України за участю музикантів інших держав.

За словами піаністки Наталії Пасічник, композиції Лисенка, Косенка і Ревуцького сприймаються публікою з захопленням, тим більше що держава не популяризує українську класичну музику за кордоном.

У презентації взяли участь принцеса Швеції, посли США та Грузії. 90% відвідувачів були не українцями, переважно - шведи, котрі не приховували свого захоплення.

"Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: "Ми ж навіть не знали, що таке є", - зазначила солістка Варшавської опери Ольга Пасічник.

За словами Наталії Пасічник, шведи з неприхованою цікавістю і навіть тривогою спостерігають за подіями в Україні, а відтак виявляють усе більший інтерес до її культури.

Держава Україна фінансово не підтримує нову установу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.